Інформація для банків-кредиторів за програмою!
Порядок надання державних гарантій на портфельній основі у 2021 та наступних роках затверджений Постановою Кабінету Міністрів України від 14 липня 2021 року № 723 «Деякі питання надання державних гарантій на портфельній основі» № 723 (далі – Порядок 723).
Метою надання гарантій на портфельній основі є підтримка мікро-, малого та середнього бізнесу в Україні через спрощення доступу підприємствам до банківського фінансування.
Державні гарантій на портфельній основі надаються банкам-учасникам програми, які відповідають вимогам Порядку 723, згідно з їхніми заявками за умови існування вільного залишку ліміту державних гарантій в державному бюджеті на відповідний рік.
За рахунок державних гарантій на портфельній основі, банки-учасники мають можливість самостійно формувати портфель кредитів, зобов’язання за якими частково забезпечуються державною гарантією на портфельній основі (до 50% зобов’язань з основного боргу за портфелем кредитів та до 70% - за кожним окремим кредитом).
Наявність такої державної гарантії дає можливість банкам-учасникам пом’якшити вимоги до іншого забезпечення для отримання кредитів позичальниками.
АТ «Укрексімбанк» визначено в якості агента за цією програмою.
До функцій агента, зокрема, належить збір документів від банків, що мають бажання взяти участь у програмі, перевірка отриманих документів, підготовка проектів договорів, які укладатимуться між гарантом (КМУ) та банками-кредиторами щодо надання державних гарантій, моніторинг та звітування про стан реалізації програми (без використання інформації, яка може ідентифікувати позичальників), а також супроводження розрахунків у разі настання гарантійних випадків.
Для участі у відборі, банкам необхідно надіслати на адресу АТ «Укрексімбанк» звернення про заінтересованість в отриманні державних гарантій на портфельній основі, разом з необхідним переліком документів, передбаченим Порядком 723.
Банки, які відповідають вимогам Порядку 723, мають можливість долучитися до програми щоквартально, подавши документи до 10 числа першого місяця кожного кварталу (за умови існування вільного залишку ліміту державних гарантій на відповідний рік).
За результатами відбору серед банків, які подали документи агенту, Міністерство фінансів України щоквартально визначає перелік банків-кредиторів та обсяги надання державних гарантій для кожного банку-кридитора.
На підставі відповідного рішення Уряду, з банками-кредиторами укладаються договори про надання державної гарантії на портфельній основі, після чого банки-кредитори можуть формувати портфель кредитів, що частково забезпечуються державною гарантією на портфельній основі.
Основні умови та механізм реалізації програми викладений у презентації.
Кожній вимозі присвоюється унікальний номер, навіть у випадку подання декількох вимог за одним кредитом або надсиланням нової вимоги на заміну попередній. Вимога підписується уповноваженою особою банку в електронному (кваліфікованим електронним підписом) або паперовому вигляді. Разом із вимогою подаються наступні документи: Просимо формувати пакет з вище перелічених документів (разом з вимогою) у зазначеній послідовності. У випаду подання вимоги в паперовому вигляді – просимо надсилати на адресу агента (agent@eximb.com) скановані копії зазначених документів в одному pdf-файлі (разом з копією вимоги). У випадку подання більше однієї вимоги одночасно, просимо оформлювати один супроводжувальний лист для всіх вимог, які подаються в рамках одного договору про надання державних гарантій на портфельній основі (на який зроблене посилання у вимогах). Датою отримання вимоги гарантом/агентом вважається: Вимоги, які не містять всієї передбаченої формою вимоги інформації, а також вимоги, разом з якими не подаються всі необхідні копій документів не вважаються отриманими гарантом/агентом. Вимоги, які отримані агентом з 1 по 10 число кожного місяця, перевіряються агентом (щодо правильного розрахунку сум, що належать до сплати гарантом) та інформація з результатами такої перевірки надається агентом гаранту до 20 числа місяця, в якому такі вимоги були отримані. Виплата гарантом банку-кредитору сум сплати за гарантією за вимогами, отриманими до 10 числа місця (включно), відбувається з 1 по 10 число наступного місяця. Вимоги, які отримані агентом з 11 п по останній день кожного місяця, перевіряються агентом (щодо правильного розрахунку сум, що належать до сплати гарантом) та інформація з результатами такої перевірки надається агентом гаранту до 20 числа наступного місяця. Виплата гарантом банку-кредитору сум сплати за гарантією за вимогами, отриманими гарантом після 10 числа місця, відбувається з 1 по 10 число місяця, який настає через один місяць після місяця, в якому були отримані такі вимоги. Зобов’язання з основного боргу (ЗОБ), покриті гарантією за кредитом, за яким банк-кредитор отримав суми сплати за гарантією, розраховується за формулою: ЗОБ покриті гарантією = (ЗОБ+ВССГ-ВССГ/СІГ)* СІГ, де Ні, реєстр міститиме перелік позичальників на безіменній основі з зазначенням незмінного порядкового номера позичальника. Інформація, яка стосується позичальника, може стати доступною для Агента лише у разі отримання запиту Гаранта запросити таку інформацію у банку-кредитора за окремими кредитами. Так. Згідно з умовами Договору про надання державної гарантії на портфельній основі, на суму простроченої заборгованості перед бюджетом банк-кредитор нараховує пеню згідно з вимогами законодавства у розмірі 120 відсотка облікової ставки Національного банку України за кожен календарний день прострочення, включаючи день погашення такої простроченої заборгованості перед бюджетом. Законом України від 16.06.2020 № 691-IX «Про внесення змін до Господарського кодексу України та Цивільного кодексу України щодо недопущення нарахування штрафних санкцій за кредитами (позиками) у період дії карантину, встановленого з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби COVID-19», внесені зміни до Господарського кодексу та Цивільного кодексу, які передбачають наступне: у разі прострочення позичальником у період дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби COVID-19, або/та у тридцятиденний строк після дня завершення дії такого карантину виконання грошового зобов’язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від обов’язків сплатити на користь кредитодавця (позикодавця) неустойку, штраф, пеню за таке прострочення». Однак, оскільки правовідносини щодо надання та реалізації державних гарантій мають регулюватись положеннями Бюджетного кодексу та укладеними правочинами щодо їх надання, зазначені положення Господарського кодексу та Цивільного кодексу не звільняють позичальників від зобов’язань зі сплати пені, а банки-кредитори – від зобов’язань з нарахування такої пені згідно з умовами Договору про надання державної гарантії на портфельній основі. Ні. Згідно з умовами Договору про надання державної гарантії на портфельній основі, кредити мають відповідати критеріям прийнятності під час першого включення таких кредитів до реєстру. Однак, внесення змін до умов кредитних договорів за кредитами, включеними до реєстру, які призводять до порушення критеріїв прийнятності в частині параметрів кредиту, не допускається. Перевірка параметрів позичальника та групи пов’язаних контрагентів на відповідність умовам програми на дати внесення змін до умов кредитних договорів не здійснюється та на дійсність поширення на такі кредити державної гарантії на портфельній основі не впливають. Умовами Порядку передбачено, що розмір комісії за кредитом не може перевищувати 1 відсоток річних суми кредиту (не враховуючи плати за надання державної гарантії). Для гарантій, що надаються в 2021 і послідуючих роках (згідно з Порядком 723) Під платою за надання державної гарантії розуміється плата у розмірі 0,001 відсотка суми ліміту гарантії протягом строку дії карантину, що збільшується до 0,5 відсотка з дня відміни карантину; 1,25 відсотка суми гарантії для кредитів, що надаються для купівлі земельних ділянок сільськогосподарського призначення. Отже, максимальний розмір комісій за кредитним договором становить: Для кредитних договорів крім договорів на купівлю землі с/г призначення: Для кредитних договорів, що укладаються під час дії карантину: Для договорів, що укладаються після завершення строку дії карантину: Для кредитних договорів на купівлю землі с/г призначення: Для гарантій, що надавалися в 2020 році (згідно з Порядком 1151) Під платою за надання державної гарантії розуміється плата у розмірі 0,001 відсотка суми ліміту гарантії, що сплачується разово банками-кредиторами до бюджету. Отже, максимальний розмір комісій за кредитним договором складається з: Ні. Частиною третьою статті 17 Бюджетного кодексу України визначено, що обов’язковою умовою надання державної гарантії на портфельній основі є внесення суб’єктом господарювання - резидентом України плати за надання такої гарантії. Банк-кредитор сплатив таку плату за надання гарантії, чим виконав зазначену вище вимогу. Це право банка-кредитора ввести відповідну комісію, щоб відшкодувати свої витрати на плату за надання державної гарантії. Максимально можливий рівень комісій за такими кредитами може встановлюватися на рівні, визначеному умовами програми надання державних гарантій на портфельній основі. Наразі забезпечуються заходи з внесення відповідних змін до умов програми 5-7-9. Відповідно до вимог Порядку позичальник не повинен підпадати під обмеження щодо надання державної підтримки, визначені статтею 13 Закону України “Про розвиток та державну підтримку малого і середнього підприємництва в Україні”. Одним з обмежень є те, що суб’єкт малого і середнього підприємництва не може бути кредитною організацією. При цьому визначення терміну "кредитна організація" відсутнє. В загальноприйнятій практиці кредитною організацією вважаються суб’єкти господарювання, які ведуть діяльність з надання кредитів. Оскільки лізингові компанії не надають кредити, на них не розповсюджується зазначені обмеження, і, відповідно кредити, що надаються лізинговим компаніям, можуть включатися до реєстру. Згідно з Порядком, до реєстру можуть включатися кредити, за якими правочини щодо їх надання укладені після дати підписання Договору про надання державної гарантії на портфельній основі. Тобто, за правочинами щодо надання кредитів, які можуть включатися до реєстру, у банка має виникати нове зобов’язання з кредитування. У випадку укладання додаткової угоди до кредитного договору, який був укладений до дати укладання Договору про надання гарантії, державною гарантією на портфельній основі можуть покриватися лише нові зобов’язання, які виникають в результаті укладання такої додаткової угоди. В такому випадку, в реєстрі зазначаються параметри додаткової угоди як окремого кредиту. У випадку укладання додаткової угоди до кредитного договору, який був укладений після дати укладання Договору про надання гарантії, державною гарантією на портфельній основі можуть покриватися всі зобов’язання за таким кредитним договором. В такому випадку, в реєстрі зазначаються параметри кредитного договору. Водночас, звертаємо увагу, що такі правочини/додаткові угоди мають відповідати всім вимогам до кредитних договорів, зазначеним в Договорі про надання державної гарантії на портфельній основі. Згідно з Порядком, показники річного доходу та середньої кількості працівників визначаються на підставі офіційних звітних даних за останні чотири квартали (для позичальників, що подають квартальну звітність) або за останній звітний рік (для позичальників, що подають річну звітність). Водночас, згідно з ст.55 Господарського кодексу України, ці показники визначаються за календарний рік. Умова Порядку про використання звітності за останні 4 квартали, вочевидь, введена з метою оперування максимально свіжими даними. Однак, в окремих випадках, наприклад, для підприємств з сезонним характером ведення бізнесу, можуть виникати двоякі висновки щодо віднесення їх до тієї чи іншої категорії. Для цілей забезпечення максимальної коректності, пропонуємо визначати приналежність позичальників, що подають квартальну звітність, до категорії ММСП на основі даних за останні 4 квартали з контрольною перевіркою з даними за звітний календарний рік. При визначенні річного доходу за звітний рік – за середньорічним курсом НБУ, який публікується за посиланням Офіційний курс гривні до іноземних валют (середній за період). При визначенні доходу за останні чотири квартали – розраховується середнє арифметичне середньомісячних курсів за кожен календарний місяць, які публікуються на сайті НБУ за тим же посиланням. Ні. В такому випадку коректно додавати показники річного доходу всіх учасників за звітний календарний рік. Ні. Відповідно до ст.55 Господарського кодексу України, якщо виконують одночасно обидві умови: кількість працівників ≤ 50 осіб та річний дохід ≤ 10 млн.євро, такі суб’єкти відносяться до категорії мікро- або малого підприємництва. Якщо виконують одночасно обидві умови: кількість працівників > 250 осіб та річний дохід > 50 млн.євро, такі суб’єкти відносяться до категорії великого підприємництва. Всі інші суб’єкти належать до категорії середнього підприємництва. Тобто, наприклад, клієнти (1) з річним доходом 20 млн.євро і з кількістю працівників 255 осіб або (2) з річним доходом 51 млн.євро і з кількістю працівників 249 осіб не підпадают ані під категорію мікро- або малого підприємництва, ані під категорію великого підприємництва. Це означає, що вони підпадають під категорію середнього підприємництва і, відповідно, можуть бути учасниками програми. Форма №Д4 (за 2020 рік) / Форма 1ДФ (починаючи з 2021 року) або інші офіційні форми податкової та фінансової звітності - середня кількість працівників за період. Так. Згідно з Порядком, зазначені граничні показники річного доходу та середньої кількості працівників позичальників розраховуються сумарно по всій групі пов’язаних із позичальником контрагентів (група пов’язаних із позичальником контрагентів визначається відповідно до Інструкції про порядок регулювання діяльності банків в Україні, затвердженої постановою Правління Національного банку від 28 серпня 2001 р. № 368). При цьому, якщо позичальник входить або щонайменше протягом останніх шести місяців входив до групи пов’язаних контрагентів, які не відповідають зазначеним у цьому абзаці граничним показникам, його заявка на отримання кредиту не може бути включена до реєстру. Після завершення строку дії гарантії кредити, які були частково нею забезпечені, вже не будуть покриті державною гарантією. Кредити з терміном погашення більше ніж строк дії гарантії (зазвичай – на інвестиційні цілі) можуть передбачати поступове заміщення забезпечення у вигляді державних гарантії твердою заставою, яка формується по мірі реалізації інвестиційного проекту (збудовані об’єкти, закуплене обладнання тощо). Крім того, відповідно до роз’яснень НБУ до забезпечення у вигляді державної гарантії на портфельній основі вимоги пункту 107 розділу Х Положення № 351 не застосовуються і така гарантія протягом строку її дії є прийнятним видом забезпечення за умови відповідності вимогам, визначеним в рядку 1 колонки 2 таблиці додатку 6 до Положення № 351, а саме щодо її безумовності та безвідкличності. Так. Кредити, які надаються юридичній особі-резиденту, кінцевими бенефіціарними власниками (контролерами) якої є фізичні особи-резиденти, незалежно від формальної структури власності (в тому числі, якщо серед учасників (засновників) позичальника є компанії-нерезиденти), можуть бути включені до реєстру. Відповідно до умов Порядку: Таким чином, позичальники, в структурі доходів яких є дохід від реалізації алкогольних напоїв та тютюнових виробів, можуть отримати кредит, що частково забезпечується державною гарантією на портфельній основі, у випадку, якщо питома вага доходів від реалізації тютюнових виробів/алкоголю становить менше 10% загального доходу. Що стосується позичальників, які в структурі доходів мають дохід від надання в оренду нерухомого майна, який не є основним, то згідно з роз’ясненнями Фонду розвитку підприємництва, що були надані з цього питання в межах впровадження програми 5-7-9, такі позичальники можуть отримати кредит, що частково забезпечується державною гарантією на портфельній основі, у випадку, якщо питома вага доходів від надання в оренду нерухомого майна, становить менше 25% загального доходу позичальника. Так. Може. До реєстру не може бути включений кредит, за яким, станом на дату включення такого кредиту до реєстру, позичальником порушено умови повернення кредиту в частині прострочення більше ніж на один робочий день заборгованості із сплати основної суми боргу та/або відсотків за кредитом. Критерій «не бути особами, стосовно яких застосовано такі спеціальні економічні та інші обмежувальні заходи (санкції) відповідно до Закону України “Про санкції”, як заборони на укладення правочинів з набуття у власність земельних ділянок, а також пов’язаними з ними особами» застосовується лише для позичальників, яким надаються кредити для фінансування купівлі земельних ділянок сільськогосподарського призначення. База даних всіх санкцій публікується РНБО на своєму ресурсі за таким посиланням https://sanctions-t.rnbo.gov.ua/ Радимо також отримувати підтвердження щодо відсутності обмежувальних заходів (санкцій) безпосередньо від позичальника. Згідно з роз’ясненнями НБУ облік заборгованості позичальника-суб’єкта господарювання (Принципала) перед бюджетом на суму здійсненої Гарантом виплати ССГ банк-кредитор (Бенефіціар) може здійснювати за позабалансовим рахунком 9819 ”Інші цінності і документи” Плану рахунків бухгалтерського обліку банків України, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 11 вересня 2017 року № 89. Стосовно строків нарахування Комісії за управління гарантією. Згідно з умовами Договору про надання державної гарантії на портфельній основі, банк-кредитор сплачує на рахунок агента комісію за управління гарантією, що сплачується щопівроку протягом строку дії цього договору за період з 1 січня по 30 червня та з 1 липня по 31 грудня протягом 10 календарних днів з дати виставлення агентом відповідного інвойса (рахунка) і нараховується в останній робочий день місяця на суму гарантованих зобов’язань з основного боргу, зазначених у реєстрі на кінець попереднього місяця. З метою коректного нарахування комісії в бухгалтерському обліку, просимо врахувати, що розмір комісії, що підлягає нарахуванню за поточний місяць, розраховується на базі реєстру станом на кінець минулого місяця. Наприклад, комісія за лютий (що нараховується в останній робочий день лютого) розраховується на базі реєстру станом на 31 січня. Такий спосіб нарахування комісії є коректним, оскільки комісія нараховується за послуги агента (перевірка реєстрів на відповідність умовам Договору та Порядку, підготовка звітів для Мінфіну тощо), які агент надає у місяці, наступному за звітним, обробляючи отримані від банків-кредиторів реєстри станом на кінець минулого місяця. Стосовно розрахунку розміру Комісії за управління гарантією. Розмір комісії за управління гарантією становить 0,25% (в т. ч. ПДВ) річних від суми гарантованих зобов’язань з основного боргу, визначених станом на кінець кожного календарного місяця згідно з реєстром, з розрахунку, що в кожному місяці 30 днів та 360 днів в кожному році. Наприклад, якщо сума гарантованих зобов’язань з основного боргу станом на 31 січня дорівнює 1 000 000 грн, то розмір комісії за лютий (що нараховується в останній робочий день лютого) дорівнюватиме 1 000 000*0,25%*30/360=208,33 грн (в т. ч. ПДВ). Так, банк-кредитор має можливість направити вимогу Гаранту щодо сплати коштів за гарантією пізніше 10 числа місяця, наступного за місяцем, в якому виник гарантійний випадок. Умовами Договору про надання державної гарантії на портфельній основі передбачене право, а не зобов’язання банку-кредитора направляти Гаранту вимогу. Однак, виплата Гарантом банку-кредитору сум сплати за гарантією за вимогами, отриманими Гарантом після 10 числа місця, відбувається з 1 по 10 число місяця, який настає через місяць після отримання вимоги. Так. Згідно з умовами договору про надання державної гарантії на портфельній основі зазначено, що гарантійним випадком є нездійснення позичальником планового платежу за основним боргом згідно з графіком платежів за будь-яким кредитом, включеним до портфеля, і несплата такого платежу протягом 90 календарних днів. Таким чином, якщо нездійснення позичальником планового платежу за основним боргом згідно з графіком платежів за будь-яким кредитом, включеним до портфеля, відбулося протягом строку дії гарантії, і такий платіж не був сплачений впродовж 90 календарних днів після цієї планової дати (навіть якщо дата, що настає через 90 календарних днів після несплати планового платежу настає після закінчення строку дії гарантії), банк-кредитор має право звернутися до Гаранта з відповідною вимогою. Банк-кредитор до закінчення строку дії гарантії має повідомити Гаранта та Агента про наявність в портфелі таких кредитів, за якими не було здійснено планового платежу до закінчення строку дії гарантії, і у випадку невиконання позичальниками платежів впродовж 90 днів за такими кредитами, банк-кредитор має право направити Гаранту відповідні вимоги. Так, до умов кредиту, включеного до портфелю кредитів, що частково забезпечені державною гарантією на портфельній основі, можуть вноситись зміни як до так і після настання гарантійного випадку. Водночас, звертаємо увагу, що такі правочини/додаткові угоди мають відповідати всім вимогам до кредитних договорів, зазначеним в Договорі про надання державної гарантії на портфельній основі. Сплачені Гарантом суми сплати за гарантією збільшують суму простроченої заборгованості перед бюджетом (ПЗБ). Сума ПЗБ за портфелем враховується при розрахунку показників портфеля, зазначених в п.15 Договору про надання державної гарантії на портфельній основі, відповідно – обмежують можливість включати до реєстру нові кредити. При цьому, згідно з п. 13. Договору про надання державної гарантії на портфельній основі загальна сума всіх сум сплати за гарантією, що підлягає сплаті Гарантом протягом строку дії договору, не може перевищувати ліміту гарантії. У разі прийняття банком-кредитором рішення про встановлення кредитних канікул для позичальників (погодження банком-кредитором в односторонньому порядку перенесення строків погашення заборгованості за кредитом), банк-кредитор самостійно визначає нові строки погашення кредиту і зазначає в реєстрі кількість днів за простроченими платежами виходячи з нових строків. Відповідно, при визначенні терміну настання гарантійного випадку за такими кредитами банк-кредитор виходить з нових строків погашення кредиту. У випадках, коли відсутня можливість укладання додаткових угод до кредитних договорів щодо перенесення строків сплати платежів за кредитом та встановлення нових графіків погашення заборгованості, достатнім підтвердженням нових строків платежів є рішення банку-кредитора про встановлення кредитних канікул. Якщо згідно з умовами Кредитного договору у Банка-кредитора за певних обставин виникає право визнати всю заборгованість за кредитним договором простроченою, він (банк-кредитор) вчиняє дії, передбачені умовами кредитного договору та внутрішніми процедурами. Якщо право вимоги у банка-кредитора виникло до настання дати планового платежу згідно з умовами кредитного договору, то плановою датою буде вважатися та дата, на яку позичальник має погасити заборгованість, що визнана простроченою, і в тому обсязі, якому вона визнана. Якщо право вимоги у банка-кредитора виникло після несплати планового платежу, що був передбачений умовами первісного Кредитного договору, то саме ця дата й є датою, від якої починається відлік 90 днів. Щодо обсягів відшкодування, за якими банк-кредитор може звернутися з Вимогою до Гаранта в цьому випадку, то це залежить від умов кредитного договору. Якщо умовами кредитного договору передбачено право банка-кредитора у випадку нездійснення позичальником планового платежу в період 90 днів визнати всю суму заборгованості за кредитним договором простроченою з направленням останньому відповідної вимоги щодо дострокового погашення, то вимога до Гаранта може здійснюватися на всю суму заборгованості з урахуванням індивідуальної ставки гарантії. Враховуючи введення воєнного стану в Україні, Законом України №2134-IX від 15.03.2022 до Бюджетного кодексу України були внесені зміни. Згідно з пунктом 22-4 Розділу VI Бюджетного кодексу України, у період дії воєнного стану та протягом шести місяців після його припинення або скасування, у разі виникнення простроченої заборгованості суб’єкта господарювання перед державою за кредитом (позикою), залученим державою або під державну гарантію, а також за кредитом з бюджету, пеня та інші штрафні санкції не нараховуються.Як оформлюється вимога та які документи подаються разом з вимогою?
Які строки перевірки вимог агентом та строки здійснення гарантом виплат за вимогами.
Як розраховується сума зобов’язань з основного боргу, покритих гарантією, за кредитами, за якими банк-кредитор отримав суми сплати за гарантією, та яка відображається в щомісячному звіті агенту (у вигляді реєстру)?
Чи передбачається подання Агенту інформації, яка ідентифікує позичальників?
Чи треба нараховувати пеню на суму простроченої заборгованості перед бюджетом під час карантину?
Чи повинен банк контролювати відповідність параметрів кредиту та позичальника вимогам Порядку протягом усього строку кредиту та виключити кредит з реєстру у разі їх недотримання?
Який максимальний розмір комісій може бути передбачений кредитним договором? Чи можуть банки-кредитори включати до розміру комісій за кредитом також відшкодування своїх витрат на сплату комісій на користь Агента?
Чи має передбачати кредитний договір плату за надання державної гарантії?
У разі, якщо кредит надається одночасно за обома програмами – під державні гарантію на портфельній основі та за програмою 5-7-9, який максимальний розмір комісій може передбачати в кредитному договорі?
Чи можуть включатися до реєстру кредити, що надаються лізинговим компаніям?
Чи може включатися до реєстру кредит, що надається згідно з додатковою угодою до чинного кредитного договору (або згідно з кредитним договором, укладеним в рамках існуючого генерального кредитного договору)?
За який період слід визначити середню кількість працівників суб’єктів господарювання для цілей їх віднесення до категорій ММСП: за звітний календарний рік (згідно вимог Господарського кодексу України) чи за останні чотири квартали (для позичальників, що подають квартальну звітність, як це допускає Порядок)?
При визначені розміру річного доходу в еквіваленті євро, за яким саме курсом слід здійснювати такий розрахунок?
Якщо в групу пов’язаних із позичальником контрагентів входять як суб’єкти підприємництва, що подають річну звітність, так і суб’єкти підприємництва, що подають квартальну звітність, чи буде допустимим додавати показники річного доходу за календарний рік з показниками річного доходу за чотири квартали, що не відповідають календарному року?
Чи повинні одночасно виконуватись обидві умови: кількість працівників ≤ 250 осіб та річний дохід ≤ 50 млн.євро, щоб можна було віднести суб’єкта підприємництва до категорії ММСП?
На підставі якого документу визначається кількість працівників позичальника?
Чи враховується кількість найманих працівників та річний дохід усіх учасників групи пов’язаних контрагентів для цілей віднесення позичальника до категорій ММСП?
Строк дії гарантії – 5 років (10 років для кредитів на купівлю землі с/г призначення) з дати укладення Договору про надання державної гарантії на портфельній основі. В той же час, максимальний строк кредиту, який може бути включений до реєстру – 10 років (15 років для кредитів на купівлю землі с/г призначення). Чи означає це, що кредити зі строком більше 5 років (10 років для кредитів на купівлю землі с/г призначення) не будуть забезпечені гарантією після завершення строку дії гарантії?
Чи може включатися до реєстру кредит, який надається позичальнику - юридичній особі-резиденту, кінцевими бенефіціарними власниками (контролерами) якої є фізичні особи-резиденти, але серед учасників (засновників) позичальника є компанії-нерезиденти?
Чи можна включати до портфелю кредитів, що частково забезпечені державною гарантією на портфельній основі, кредити, що надаються клієнтам, в структурі доходів яких є дохід від реалізації алкогольних напоїв та тютюнових виробів або надання в оренду нерухомого майна, який не є основним?
Чи може бути включений до реєстру кредит, який було прострочено клієнтом в минулому, але на дату включення до реєстру простроченої заборгованості перед банком за таким кредитом немає?
Яким чином Банк має перевіряти позичальника та пов’язаних з ним осіб, на відсутність таких спеціальних економічних та інших обмежувальних заходів (санкцій) відповідно до Закону України “Про санкції”, як заборона на укладення правочинів з набуття у власність земельних ділянок? Чи має Банк перевіряти Позичальника на відповідність зазначеного критерію якщо кредит надається на цілі, інші ніж на придбання земельної ділянки сільськогосподарського призначення?
На якому рахунку банк повинен обліковувати прострочену заборгованість позичальника перед державним бюджетом у випадку настання гарантійного випадку?
В які терміни та на яку суму має нараховуватися комісія за управління гарантією?
Чи може банк-кредитор у разі настання гарантійного випадку направити вимогу Гаранту щодо сплати коштів за гарантією пізніше 10 числа місяця, наступного за місяцем, в якому виник гарантійний випадок?
Чи можна подати вимогу після закінчення строку дії гарантії?
Чи може банк-кредитор вносити зміни до кредитного договору, які передбачають подовження строку кредиту, зміну графіку погашення тощо з метою покращення якості обслуговування кредиту, до і після настання гарантійного випадку?
Чи зменшується сума гарантії після сплати Гарантом сум сплати за гарантією?
Чи може банк—кредитор застосовувати кредитні канікули (реструктурувати заборгованість, подовжувати термін кредитування) для позичальників, кредити яких забезпечені державними гарантіями на портфельній основі?
Чи немає обмежень щодо можливості направлення банком-кредитором позичальнику вимоги про дострокове погашення заборгованості в повному обсязі у випадках визнання заборгованості за кредитним договором проблемною до спливу строків погашення кредиту? В якому розмірі буде вважатись плановим платіж за кредитним договором після направлення банком-кредитором такої вимоги позичальнику?
Як бути у випадках коли фізичне листування банку-кредитора з позичальником є неможливим (наприклад, внаслідок розташування позичальника на території ведення бойових дій або тимчасово окупованих), а на електронні повідомлення надіслані засобами дистанційного обслуговування клієнтів та/або електронною поштою позичальник не відповідає та, відповідно, банком-кредитором не можуть бути надані агенту документи на підтвердження вжитих заходів для погашення заборгованості позичальником?
У випадках, коли фізичне листування банка-кредитора з позичальником є неможливим та, відповідно, банком-кредитором не можуть бути надані Агенту документи на підтвердження вжитих заходів для погашення заборгованості позичальником, достатнім буде надання банком-кредитором Агенту письмового повідомлення з описом вжитих банком-кредитором заходів та каналів комунікації з позичальником зі знімками екранів про направлення повідомлень в електронному вигляді. Чи діє норма щодо нарахування пені на суму простроченої заборгованості перед бюджетом в період воєнного стану?
Щодо уточнення порядку встановлення відсоткових ставок за кредитами, з урахуванням змін, що були внесені згідно з постановою КМУ №916 від 29.07.2022
Граничне значення ставки за кредитами з плаваючою ставкою:
Граничне значення ставки за кредитами, які видаються під фіксовану ставку:
АТ «Укрексімбанк»
Україна, 03150, м. Київ, вул. Антоновича, 127
До уваги: Агент Уряду
Контакти для зв’язку:
+ 380(44)247-38-97
+ 380(44)247-38-85