Державні гарантії на портфельній основі

Важлива інформація щодо нової Програми!

14 липня 2021 року Уряд України прийняв Постанову «Деякі питання надання державних гарантій на портфельній основі» № 723 (далі – новий Порядок), якою затверджено Порядок надання державних гарантій на портфельній основі у 2021 та наступних роках.

Принципові відмінності нового Порядку від попереднього стосуються наступного:

банки –кредитори матимуть можливість долучитися до програми щоквартально (подавши Агенту (АТ «Укрексімбанк») свої документи до 10 числа першого місяця кварталу) за умови існування вільного ліміту у державному бюджеті на відповідний рік ( у ІІІ кварталі 2021 р. (як виняток) — до 23 липня 2021 р.);
визначений новий напрям дозволеного фінансування – придбання земельних ділянок сільськогосподарського призначення;
збільшено розмір та порядок нарахування плати за надання гарантії на користь Гаранта, а саме
0,001 відсотка суми гарантії протягом строку дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, або обмежувальних заходів, пов’язаних з її поширенням, що збільшується до:
0,5 відсотка з дня відміни карантину;
1,25 відсотка суми гарантії для кредитів, що надаються для купівлі земельних ділянок сільськогосподарського призначення, що сплачується разово протягом семи робочих днів з дати відміни карантину та/або надання кредиту для купівлі земельних ділянок сільськогосподарського призначення шляхом сплати до державного бюджету різниці між сплаченою сумою та сумою, належною до сплати;
максимальний розмір відсоткової ставки встановлено на рівні UIRD 3M +7%;
термін кредитів для придбання землі встановлено на рівні 15 років

Також було уточнено, що:

забезпечення — покриття кредиту основними видами майнового та/або іншого забезпечення. У разі коли кредит надається для купівлі земельних ділянок сільськогосподарського призначення, під заставу передаються земельні ділянки сільськогосподарського призначення, що придбаваються за рахунок такого кредиту;
максимальна сукупна заборгованість позичальника та учасників групи пов’язаних з ним контрагентів — 100 млн. гривень.

Механізм відбору банків-кредиторів, інші умови надання державних гарантій на портфельній основі у 2021 та наступних роках, порядок виконання Гарантом гарантійних зобов’язань, а також порядок урегулювання простроченої заборгованості позичальників за кредитами, за якими Гарантом здійснено виплати на вимогу банку-кредитора, визначені новим Порядком залишилися без змін.

Важлива інформація!

Постановою КМУ від 21 грудня 2020 р. були внесені зміни до Порядку надання державних гарантій на портфельній основі у 2020 році.

Зміни, зокрема, передбачають:

термін подання заявок для участі у програмі подовжено до 23 грудня 2020 року;
скасовано умову щодо формування реєстру протягом року з дати укладання договору між банком-кредитором та гарантом про надання державної гарантії на портфельній основі;
скасовано такі обов’язкові вимоги до банків-кредиторів як наявність у портфелі не менше ніж 500 кредитних договорів та знято обмеження щодо результатів аудиту банків-кредиторів виключно з формування немодифікованої думки;
спрощено процедуру формування портфелю кредитів внаслідок вилучення вимоги перевірки та погодження реєстрів гарантом під час їх формування;
пом’якшено умови, які обмежують можливість банків-кредиторів збільшувати реєстр кредитів: питому вагу кредитів у реєстрі, за якими заборгованість із сплати основного боргу та/або відсотків прострочена більше ніж 90 днів, підвищено з 10 до 25 відсотків та питому вагу кредитів, за якими заборгованість прострочена більше ніж 30 днів, підвищено з 25 до 35 відсотків;
уточнено вимогу щодо надання банками-кредиторами Агенту щомісячних звітів щодо стану надання, повернення і обслуговування кредитів у рамках портфелів кредитів, без зазначення ідентифікаційних даних позичальників, але із зазначенням ключових параметрів кредиту, перелік яких визначено агентом;
комісію Агента за підготовку державної гарантії було зменшено до рівня 0,05 відсотка від затвердженого розміру державної гарантії на портфельній основі;
зменшено строки виплати гарантом банкам-кредиторам сум, що належать до сплати на виконання ним гарантійних зобов’язань, з 60 до 30 днів.

Крім того, зміни стосуються основних умов кредитів, які можуть бути включені до портфелю:

внесено уточнення щодо максимального розміру комісій: розмір комісій на покриття витрат банку-кредитора (не враховуючи плати за надання державної гарантії) на обслуговування кредиту – не більше ніж 1 відсоток річних суми кредиту;
скасовано вимогу щодо неперевищення вартості забезпечення за кредитами, які частково покриті державною гарантією, 60 відсотків суми кредиту;
скасовано обмеження щодо мінімального терміну кредитування: строк кредиту – до 10 років.

Опис програми

25 листопада 2020 року Уряд України прийняв Постанову «Деякі питання надання державних гарантій на портфельній основі у 2020 році» № 1151, якою затверджено Порядок надання державних гарантій на портфельній основі у 2020 році.

Метою надання гарантій на портфельній основі є підтримка мікро-, малого та середнього бізнесу в Україні через спрощення доступу підприємствам до банківського фінансування, а відтак – сприяння розвитку нашої економіки.

Постановою також вносяться зміни до Порядку надання фінансової державної підтримки суб’єктам мікро- та малого підприємництва, затвердженого постановою Кабміну №28 від 24 січня 2020 року, в частині забезпечення можливостей поєднання компенсації відсоткової ставки, що надається в рамках цього порядку, з наданням державних гарантій на портфельній основі.

АТ «Укрексімбанк» визначено в якості Агента Уряду за цією програмою.

До функцій агента, зокрема, належить збір документів від банків, що мають бажання взяти участь у програмі, перевірка отриманих документів, підготовка проектів договорів, які укладатимуться між гарантом та банками-кредиторами щодо надання державних гарантій.

Крім того, АТ «Укрексімбанк» як агент здійснюватиме моніторинг та звітування про стан реалізації програми і супроводжуватиме процес розрахунків у разі настання гарантійних випадків.

Відповідно до умов чинного Порядку надання державних гарантій на портфельній основі у 2020 році для участі у відборі банкам необхідно до 23 грудня 2020 р. надіслати на адресу агента звернення про заінтересованість в отриманні державних гарантій на портфельній основі, разом з необхідним переліком документів.

За результатами відбору серед банків, які подадуть документи агенту, Уряд визначатиме банки-кредитори та обсяги надання державних гарантій для кожного такого кредитора.

На підставі відповідного рішення Уряду з банками-кредиторами укладатимуться договори щодо надання державних гарантій і такі банки зможуть формувати портфелі кредитів, що частково забезпечуються державною гарантією на портфельній основі.

Короткий опис основних умов та механізму реалізації програми викладений у презентації «Державні гарантії на портфельній основі».

Вимоги до банків-учасників

1) складення банком річної фінансової звітності та річної консолідованої фінансової звітності відповідно до міжнародних стандартів фінансової звітності та надання річних висновків за результатами аудиту фінансової звітності згідно із зазначеними стандартами протягом останнього календарного року;

2) незастосування протягом останнього календарного року Національним банком до банку таких заходів впливу, як обмеження, зупинення чи припинення здійснення окремих видів операцій і віднесення банку до категорії проблемного або неплатоспроможного;

3) відсутність у банку простроченої заборгованості із здійснення розрахунків з державним бюджетом і державними цільовими фондами;

4) відсутність випадків невиконання / несвоєчасного виконання банком своїх зобов’язань перед вкладниками та іншими кредиторами банку;

5) дотримання банком вимог, установлених Національним банком, щодо формування обов’язкових резервів банками України та філіями іноземних банків в Україні;

6) наявність працюючого гривневого кредитного портфеля клієнтів мікропідприємництва, малого та/або середнього підприємництва в розмірі не менше ніж 500 млн. гривень на дату подання заявки.

Вимоги до позичальників

Позичальник повинен відповідати таким критеріям:

є фізичною особою – резидентом, зареєстрованою в установленому законом порядку як фізична особа – підприємець, або юридичною особою – резидентом, учасники (засновники) та кінцеві бенефіціарні власники (контролери) якої є фізичними особами – резидентами;
є суб’єктом мікропідприємництва, малого та/або середнього підприємництва відповідно до частини третьої статті 55 Господарського кодексу України та зареєстрований на території України (крім тимчасово окупованих територій у Донецькій та Луганській областях, Автономної Республіки Крим та м. Севастополя);
не підпадає під обмеження щодо надання державної підтримки, визначені статтею 13 Закону України «Про розвиток та державну підтримку малого і середнього підприємництва в Україні»;
строк ведення господарської діяльності з моменту реєстрації перевищує 12 місяців, що підтверджується документально;
клас згідно з Положенням про визначення банками України розміру кредитного ризику за активними банківськими операціями, затвердженим постановою Правління Національного банку від 30 червня 2016 р. № 351, для боржників – юридичних осіб для середнього та малого підприємства за інтегральним показником – не нижче 8, за групою кредитів фізичним особам, які є суб’єктами господарювання, для провадження підприємницької діяльності та юридичних осіб – боржників за кредитами під інвестиційний проект на підставі встановлених критеріїв – не нижче 4;
не є пов’язаною особою з банком-кредитором.

Вимоги до портфелю кредитів:

Кредити можуть надаватися на фінансування:

інвестиційного проекту та інвестиційні цілі, пов’язані з провадженням господарської діяльності позичальників, а також на цілі, пов’язані із здійсненням уповноваженим банком рефінансування заборгованості суб’єкта підприємництва за кредитом (кредитами), наданим (наданими) банком (банками) України;
оборотного капіталу суб’єкта підприємництва, крім овердрафтів.

Кредити не можуть надаватися на:

виробництво зброї, боєприпасів (включаючи вибухові матеріали та спортивну зброю), озброєння, військового чи поліцейського обладнання або об’єктів інфраструктури та обладнання чи об’єктів інфраструктури, що призводить до обмеження прав і свобод людини (а саме в’язниці, пенітенціарні установи будь-якої форми) або порушення прав людини;
діяльність, заборонену законодавством;
діяльність, за якою позичальник більше ніж 10 відсотків річних надходжень генерує за рахунок діяльності, спрямованої на виробництво або сприяння використанню обладнання для азартних ігор і пов’язаного обладнання, та/або діяльності, спрямованої на виробництво, виготовлення, обробку або спеціалізоване розповсюдження алкогольних і тютюнових виробів та заходи, що сприяють використанню тютюну (наприклад, «зали для паління»).

Основні умови кредитів:

валюта кредиту — гривня;
номінальна відсоткова ставка — не перевищує UIRD (12 місяців) плюс 6 відсотків річних;
розмір комісій — на покриття витрат банку-кредитора (не враховуючи плати за надання державної гарантії) на обслуговування кредиту не більше ніж 1 відсоток річних суми кредиту;
забезпечення — покриття кредиту основними видами майнового та іншого забезпечення;
до портфеля кредитів не може включатися кредит, за яким надано забезпечення у формі гарантії за іншими програмами державної підтримки або програмами міжнародних фінансових організацій;
до портфеля кредитів може включатися кредит, за яким надається державна фінансова підтримка у вигляді часткової компенсації відсоткової ставки відповідно до Порядку надання фінансової державної підтримки суб’єктам мікропідприємництва та малого підприємництва, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 24 січня 2020 р. № 28 (Офіційний вісник України, 2020 р., № 12, ст. 489), крім випадків, коли розмір компенсації відсоткової ставки дорівнює розміру відсоткової ставки за таким кредитом;
вид кредиту — кредит, кредитна лінія;
строк кредиту — до 10 років;
максимальна сума кредиту — 100 млн. гривень.

Питання і відповіді

Чи передбачається подання Агенту інформації, яка ідентифікує позичальників?

Ні, реєстр міститиме перелік позичальників на безіменній основі з зазначенням незмінного порядкового номера позичальника.

Інформація, яка стосується позичальника, може стати доступною для Агента лише у разі отримання запиту Гаранта запросити таку інформацію у банку-кредитора за окремими кредитами.

Чи треба нараховувати пеню на суму простроченої заборгованості перед бюджетом під час карантину?

Так. Згідно з умовами Договору про надання державної гарантії на портфельній основі, на суму простроченої заборгованості перед бюджетом банк-кредитор нараховує пеню згідно з вимогами законодавства у розмірі 120 відсотка облікової ставки Національного банку України за кожен календарний день прострочення, включаючи день погашення такої простроченої заборгованості перед бюджетом.

Законом України від 16.06.2020 № 691-IX «Про внесення змін до Господарського кодексу України та Цивільного кодексу України щодо недопущення нарахування штрафних санкцій за кредитами (позиками) у період дії карантину, встановленого з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби COVID-19», внесені зміни до Господарського кодексу та Цивільного кодексу, які передбачають наступне: у разі прострочення позичальником у період дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби COVID-19, або/та у тридцятиденний строк після дня завершення дії такого карантину виконання грошового зобов’язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від обов’язків сплатити на користь кредитодавця (позикодавця) неустойку, штраф, пеню за таке прострочення».

Однак, оскільки правовідносини щодо надання та реалізації державних гарантій мають регулюватись положеннями Бюджетного кодексу та укладеними правочинами щодо їх надання, зазначені положення Господарського кодексу та Цивільного кодексу не звільняють позичальників від зобов’язань зі сплати пені, а банки-кредитори – від зобов’язань з нарахування такої пені згідно з умовами Договору про надання державної гарантії на портфельній основі.

Чи повинен банк контролювати відповідність параметрів кредиту та позичальника вимогам Порядку протягом усього строку кредиту та виключити кредит з реєстру у разі їх недотримання?

Ні. Згідно з умовами Договору про надання державної гарантії на портфельній основі, кредити мають відповідати критеріям прийнятності під час першого включення таких кредитів до реєстру. Однак, внесення змін до умов кредитних договорів за кредитами, включеними до реєстру, які призводять до порушення критеріїв прийнятності в частині параметрів кредиту, не допускається. Перевірка параметрів позичальника та групи пов’язаних контрагентів на відповідність умовам програми на дати внесення змін до умов кредитних договорів не здійснюється та на дійсність поширення на такі кредити державної гарантії на портфельній основі не впливають.

Максимальна сума кредиту в розмірі 100 млн. гривень стосується заборгованості окремого позичальника чи сукупної заборгованості всіх учасників групи пов’язаних із позичальником контрагентів?

Наразі умовами Порядку передбачено, що обмеження 100 млн. гривень стосується заборгованості окремого позичальника за окремим кредитом. Однак, з метою уникнення ризику високої концентрації кредитів, покритих гарантією, на одній групі пов’язаних контрагентів, пропонуємо утримуватись від надання кредитів одному позичальнику або різним позичальникам, які входять до однієї групи пов’язаних із позичальником контрагентів, у разі, якщо загальна сума таких виданих кредитів перевищує 100 млн.грн. до внесення відповідних змін до Порядку.

Який максимальний розмір комісій може бути передбачений кредитним договором? Чи можуть банки-кредитори включати до розміру комісій за кредитом також відшкодування своїх витрат на сплату комісій на користь Агента?

Умовами Порядку передбачено, що розмір комісії за кредитом не може перевищувати 1 відсоток річних суми кредиту (не враховуючи плати за надання державної гарантії). Під платою за надання державної гарантії розуміється плата у розмірі 0,001 відсотка суми ліміту гарантії, що сплачується разово банками-кредиторами до бюджету. Отже, максимальний розмір комісій за кредитним договором складається з:

0,001 відсотка разово від суми кредиту, що покрита державною гарантією;
1 відсоток річних від суми кредиту.

Чи має передбачати кредитний договір плату за надання державної гарантії?

Ні. Частиною третьою статті 17 Бюджетного кодексу України визначено, що обов’язковою умовою надання державної гарантії на портфельній основі є внесення суб’єктом господарювання - резидентом України плати за надання такої гарантії. Банк-кредитор сплатив таку плату за надання гарантії, чим виконав зазначену вище вимогу. Це право банка-кредитора ввести відповідну комісію, щоб відшкодувати свої витрати на плату за надання державної гарантії (0,001 відсотка разово від суми кредиту, що покрита державною гарантією).

У разі, якщо кредит надається одночасно за обома програмами – під державні гарантію на портфельній основі та за програмою 5-7-9, який максимальний розмір комісій може передбачати в кредитному договорі?

Зважаючи, що наразі Міністерством Фінансів України забезпечуються заходи з внесення відповідних змін до умов програми 5-7-9, пропонується встановлювати максимально можливий рівень комісій на рівні, визначеному умовами програминадання державних гарантій на портфельній основі, тобто максимальний розмір комісій за такими кредитами не може перевищувати:

0,001 відсотка разово від суми кредиту, що покрита державною гарантією;
1 відсоток річних від суми кредиту.

Чи можуть включатися до реєстру кредити, що надаються лізинговим компаніям?

Відповідно до вимог Порядку позичальник не повинен підпадати під обмеження щодо надання державної підтримки, визначені статтею 13 Закону України “Про розвиток та державну підтримку малого і середнього підприємництва в Україні”. Одним з обмежень є те, що суб’єкт малого і середнього підприємництва не може бути кредитною організацією. При цьому визначення терміну "кредитна організація" відсутнє. В загальноприйнятій практиці кредитною організацією вважаються суб’єкти господарювання, які ведуть діяльність з надання кредитів.

Оскільки лізингові компанії не надають кредити, на них не розповсюджується зазначені обмеження, і, відповідно кредити, що надаються лізинговим компаніям, можуть включатися до реєстру.

Чи може включатися до реєстру кредит, що надається згідно з додатковою угодою до чинного кредитного договору (або згідно з кредитним договором, укладеним в рамках існуючого генерального кредитного договору)?

Згідно з Порядком, до реєстру можуть включатися кредити, за якими правочини щодо їх надання укладені після дати підписання Договору про надання державної гарантії на портфельній основі. Тобто, за правочинами щодо надання кредитів, які можуть включатися до реєстру, у банка має виникати нове зобов’язання з кредитування.

У випадку укладання додаткової угоди до кредитного договору, який був укладений до дати укладання Договору про надання гарантії, державною гарантією на портфельній основі можуть покриватися лише нові зобов’язання, які виникають в результаті укладання такої додаткової угоди. В такому випадку, в реєстрі зазначаються параметри додаткової угоди як окремого кредиту. У випадку укладання додаткової угоди до кредитного договору, який був укладений після дати укладання Договору про надання гарантії, державною гарантією на портфельній основі можуть покриватися всі зобов’язання за таким кредитним договором. В такому випадку, в реєстрі зазначаються параметри кредитного договору.

Водночас, звертаємо увагу, що такі правочини/додаткові угоди мають відповідати всім вимогам до кредитних договорів, зазначеним в Договорі про надання державної гарантії на портфельній основі.

За який період слід визначити середню кількість працівників суб’єктів господарювання для цілей їх віднесення до категорій ММСП: за звітний календарний рік (згідно вимог Господарського кодексу України) чи за останні чотири квартали (для позичальників, що подають квартальну звітність, як це допускає Порядок)?

Згідно з Порядком, показники річного доходу та середньої кількості працівників визначаються на підставі офіційних звітних даних за останні чотири квартали (для позичальників, що подають квартальну звітність) або за останній звітний рік (для позичальників, що подають річну звітність). Водночас, згідно з ст.55 Господарського кодексу України, ці показники визначаються за календарний рік. Умова Порядку про використання звітності за останні 4 квартали, вочевидь, введена з метою оперування максимально свіжими даними. Однак, в окремих випадках, наприклад, для підприємств з сезонним характером ведення бізнесу, можуть виникати двоякі висновки щодо віднесення їх до тієї чи іншої категорії. Для цілей забезпечення максимальної коректності, пропонуємо визначати приналежність позичальників, що подають квартальну звітність, до категорії ММСП на основі даних за останні 4 квартали з контрольною перевіркою з даними за звітний календарний рік.

При визначені розміру річного доходу в еквіваленті євро, за яким саме курсом слід здійснювати такий розрахунок?

При визначенні річного доходу за звітний рік – за середньорічним курсом НБУ, який публікується за посиланням Офіційний курс гривні до іноземних валют (середній за період). При визначенні доходу за останні чотири квартали – розраховується середнє арифметичне середньомісячних курсів за кожен календарний місяць, які публікуються на сайті НБУ за тим же посиланням.

Якщо в групу пов’язаних із позичальником контрагентів входять як суб’єкти підприємництва, що подають річну звітність, так і суб’єкти підприємництва, що подають квартальну звітність, чи буде допустимим додавати показники річного доходу за календарний рік з показниками річного доходу за чотири квартали, що не відповідають календарному року?

Ні. В такому випадку коректно додавати показники річного доходу всіх учасників за звітний календарний рік.

Чи повинні одночасно виконуватись обидві умови: кількість працівників ≤ 250 осіб та річний дохід ≤ 50 млн.євро, щоб можна було віднести суб’єкта підприємництва до категорії ММСП?

Ні. Відповідно до ст.55 Господарського кодексу України, якщо виконують одночасно обидві умови: кількість працівників ≤ 50 осіб та річний дохід ≤ 10 млн.євро, такі суб’єкти відносяться до категорії мікро- або малого підприємництва. Якщо виконують одночасно обидві умови: кількість працівників > 250 осіб та річний дохід > 50 млн.євро, такі суб’єкти відносяться до категорії великого підприємництва. Всі інші суб’єкти належать до категорії середнього підприємництва.

Тобто, наприклад, клієнти (1) з річним доходом 20 млн.євро і з кількістю працівників 255 осіб або (2) з річним доходом 51 млн.євро і з кількістю працівників 249 осіб не підпадают ані під категорію мікро- або малого підприємництва, ані під категорію великого підприємництва. Це означає, що вони підпадають під категорію середнього підприємництва і, відповідно, можуть бути учасниками програми.

На підставі якого документу визначається кількість працівників позичальника?

Форма №Д4 (за 2020 рік) / Форма 1ДФ (починаючи з 2021 року) або інші офіційні форми податкової та фінансової звітності - середня кількість працівників за період.

Чи враховується кількість найманих працівників та річний дохід усіх учасників групи пов’язаних контрагентів для цілей віднесення позичальника до категорій ММСП?

Так. Згідно з Порядком, зазначені граничні показники річного доходу та середньої кількості працівників позичальників розраховуються сумарно по всій групі пов’язаних із позичальником контрагентів (група пов’язаних із позичальником контрагентів визначається відповідно до Інструкції про порядок регулювання діяльності банків в Україні, затвердженої постановою Правління Національного банку від 28 серпня 2001 р. № 368). При цьому, якщо позичальник входить або щонайменше протягом останніх шести місяців входив до групи пов’язаних контрагентів, які не відповідають зазначеним у цьому абзаці граничним показникам, його заявка на отримання кредиту не може бути включена до реєстру.

Строк дії гарантії – 5 років з дати укладення Договору про надання державної гарантії на портфельній основі. В той же час, максимальний строк кредиту, який може бути включений до реєстру – 10 років. Чи означає це, що кредити зі строком більше 5 років не будуть забезпечені гарантією після завершення строку дії гарантії?

Після завершення строку дії гарантії кредити, які були частково нею забезпечені, вже не будуть покриті державною гарантією. Кредити з терміном погашення більше ніж строк дії гарантії (зазвичай – на інвестиційні цілі) можуть передбачати поступове заміщення забезпечення у вигляді державних гарантії твердою заставою, яка формується по мірі реалізації інвестиційного проекту (збудовані об’єкти, закуплене обладнання тощо).

Крім того, відповідно до роз’яснень НБУ до забезпечення у вигляді державної гарантії на портфельній основі вимоги пункту 107 розділу Х Положення № 351 не застосовуються і така гарантія протягом строку її дії є прийнятним видом забезпечення за умови відповідності вимогам, визначеним в рядку 1 колонки 2 таблиці додатку 6 до Положення № 351, а саме щодо її безумовності та безвідкличності.

На якому рахунку банк повинен обліковувати прострочену заборгованість позичальника перед державним бюджетом у випадку настання гарантійного випадку?

Згідно з роз’ясненнями НБУ облік заборгованості позичальника-суб’єкта господарювання (Принципала) перед бюджетом на суму здійсненої Гарантом виплати ССГ банк-кредитор (Бенефіціар) може здійснювати за позабалансовим рахунком 9819 ”Інші цінності і документи” Плану рахунків бухгалтерського обліку банків України, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 11 вересня 2017 року № 89.

На яку дату визначається ставка UIRD (12 місяців) з метою визначення максимального рівня, який не повинна перевищувати номінальна відсоткова ставка за кредитом?

Ставка UIRD (12 місяців) для відповідного кредиту визначається на дату, що є робочим днем, який передує даті підписання кредитного договору.

В які терміни та на яку суму має нараховуватися комісія за управління гарантією?

Стосовно строків нарахування Комісії за управління гарантією.

Згідно з умовами Договору про надання державної гарантії на портфельній основі, Бенефіціар сплачує Агенту Комісію за управління гарантією в розмірі 0,25% (в т. ч. ПДВ) річних від суми Гарантованих ЗОБ, визначених станом на кінець кожного календарного місяця згідно з Реєстром. Така комісія сплачується щопівроку протягом строку дії Договору за період з 01 січня по 30 червня та з 01 липня по 31 грудня протягом 10 календарних днів з дати виставлення Агентом відповідного рахунку.

З метою коректного нарахування комісії в бухгалтерському обліку, просимо врахувати, що розмір комісії, що підлягає нарахуванню за поточний місяць, розраховується на базі Реєстру станом на кінець минулого місяця.

Наприклад, комісія за лютий (що нараховується в останній робочий день лютого) розраховується на базі Реєстру станом на 31 січня.

Такий спосіб нарахування комісії є коректним, оскільки комісія нараховується за послуги Агента (перевірка реєстрів на відповідність умовам Договору та Порядку, підготовка звітів для Мінфіну тощо), які Агент надає у місяці, наступному за звітним, обробляючи Реєстри станом на кінець минулого місяця, які він отримує від Бенефіціара.

Стосовно розрахунку розміру Комісії за управління гарантією.

Розмір Комісії за управління гарантією становить 0,25% (в т. ч. ПДВ) річних від суми Гарантованих ЗОБ, з розрахунку, що в кожному місяці 30 днів та 360 днів в кожному році. Наприклад, якщо сума Гарантованих ЗОБ станом на кінець лютого дорівнює 1 000 000 грн, то розмір комісії за березень (що нараховується в останній робочий день березня) дорівнюватиме 1 000 000*0,25%*30/360=208,33 грн (в т. ч. ПДВ).

Контакти Агента

АТ «Укрексімбанк»

Україна, 03150, м. Київ, вул. Антоновича, 127

До уваги: Агент Уряду

Контакти для зв’язку:

+ 380(44)247-38-97

+ 380(44)247-38-85

agent@hq.eximb.com