Державні гарантії на портфельній основі

Сприяння доступу підприємствам мікро- малого та середнього бізнесу до банківського фінансування

Інформація для банків-кредиторів за програмою!

Порядок надання державних гарантій на портфельній основі у 2021 та наступних роках затверджений Постановою Кабінету Міністрів України від 14 липня 2021 року № 723 «Деякі питання надання державних гарантій на портфельній основі» № 723 (далі – Порядок 723).

Метою надання гарантій на портфельній основі є підтримка мікро-, малого та середнього бізнесу в Україні через спрощення доступу підприємствам до банківського фінансування.

Державні гарантій на портфельній основі надаються банкам-учасникам програми, які відповідають вимогам Порядку 723, згідно з їхніми заявками за умови існування вільного залишку ліміту державних гарантій в державному бюджеті на відповідний рік.

За рахунок державних гарантій на портфельній основі, банки-учасники мають можливість самостійно формувати портфель кредитів, зобов’язання за якими частково забезпечуються державною гарантією на портфельній основі (до 50% зобов’язань з основного боргу за портфелем кредитів та до 70% - за кожним окремим кредитом).

Наявність такої державної гарантії дає можливість банкам-учасникам пом’якшити вимоги до іншого забезпечення для отримання кредитів позичальниками.

АТ «Укрексімбанк» визначено в якості агента за цією програмою.

До функцій агента, зокрема, належить збір документів від банків, що мають бажання взяти участь у програмі, перевірка отриманих документів, підготовка проектів договорів, які укладатимуться між гарантом (КМУ) та банками-кредиторами щодо надання державних гарантій, моніторинг та звітування про стан реалізації програми (без використання інформації, яка може ідентифікувати позичальників), а також супроводження розрахунків у разі настання гарантійних випадків.

Для участі у відборі, банкам необхідно надіслати на адресу АТ «Укрексімбанк» звернення про заінтересованість в отриманні державних гарантій на портфельній основі, разом з необхідним переліком документів, передбаченим Порядком 723.

Банки, які відповідають вимогам Порядку 723, мають можливість долучитися до програми щоквартально, подавши документи до 10 числа першого місяця кожного кварталу (за умови існування вільного залишку ліміту державних гарантій на відповідний рік).

За результатами відбору серед банків, які подали документи агенту, Міністерство фінансів України щоквартально визначає перелік банків-кредиторів та обсяги надання державних гарантій для кожного банку-кридитора.

На підставі відповідного рішення Уряду, з банками-кредиторами укладаються договори про надання державної гарантії на портфельній основі, після чого банки-кредитори можуть формувати портфель кредитів, що частково забезпечуються державною гарантією на портфельній основі.

Основні умови та механізм реалізації програми викладений у презентації.

Питання і відповіді

 

Як оформлюється вимога та які документи подаються разом з вимогою?

Кожній вимозі присвоюється унікальний номер, навіть у випадку подання декількох вимог за одним кредитом або надсиланням нової вимоги на заміну попередній.

Вимога підписується уповноваженою особою банку в електронному (кваліфікованим електронним підписом) або паперовому вигляді.

Разом із вимогою подаються наступні документи:

  1. Копія кредитного договору з усіма змінами та доповненнями;
  2. Копія договору застави або іншого забезпечення за кредитом;
  3. Копія документу, в якому визначений розмір ставки індивідуальної гарантії за кредитом (якщо ставка індивідуальної гарантії не визначена в кредитному договорі).
  4. Виписка по рахунку з обліку заборгованості з основного боргу за кредитом (завірена печаткою або підписом уповноваженої особи);
  5. Виписка по рахунку з обліку простроченої заборгованості з основного боргу за кредитом (завірену печаткою або підписом уповноваженої особи);
  6. Стисла інформація про проведену роботу з позичальником щодо погашення простроченої заборгованості;
  7. Листування з позичальником з вимогою сплатити прострочену заборгованість (у сумі не менше тої, що зазначена у вимозі).
  8. Документ, що підтверджує повноваження особи, яка підписала вимогу (якщо такий документ не надавався раніше).

Просимо формувати пакет з вище перелічених документів (разом з вимогою) у зазначеній послідовності.

У випаду подання вимоги в паперовому вигляді – просимо надсилати на адресу агента ([email protected]) скановані копії зазначених документів в одному pdf-файлі (разом з копією вимоги).

У випадку подання більше однієї вимоги одночасно, просимо оформлювати один супроводжувальний лист для всіх вимог, які подаються в рамках одного договору про надання державних гарантій на портфельній основі (на який зроблене посилання у вимогах).

Датою отримання вимоги гарантом/агентом вважається:

    • у разі оформлення вимоги у вигляді електронного документу - дата, в яку гарант/агент отримав електронний лист з вимогою, разом з усіма додатками, яка підписана кваліфікованим електронним підписом уповноваженої особи банку, на електронну адресу [email protected] (у випадку надсилання вимоги гаранту) або [email protected] (у випадку надсилання вимоги агенту), що підтверджується присвоєнням вхідного реєстраційного номеру канцелярією гаранта/агента;
    • у разі оформлення вимоги в паперовому вигляді – дату, в яку гарант отримав оригінал вимоги, яка підписана уповноваженою особою банку (агент отримав копію вимоги, завірену підписом уповноваженої особи банку), разом з усіма додатками, що підтверджується присвоєнням вхідного реєстраційного номеру канцелярією гаранта/агента.

Вимоги, які не містять всієї передбаченої формою вимоги інформації, а також вимоги, разом з якими не подаються всі необхідні копій документів не вважаються отриманими гарантом/агентом.

Які строки перевірки вимог агентом та строки здійснення гарантом виплат за вимогами.

Вимоги, які отримані агентом з 1 по 10 число кожного місяця, перевіряються агентом (щодо правильного розрахунку сум, що належать до сплати гарантом) та інформація з результатами такої перевірки надається агентом гаранту до 20 числа місяця, в якому такі вимоги були отримані. Виплата гарантом банку-кредитору сум сплати за гарантією за вимогами, отриманими до 10 числа місця (включно), відбувається з 1 по 10 число наступного місяця.

Вимоги, які отримані агентом з 11 п по останній день кожного місяця, перевіряються агентом (щодо правильного розрахунку сум, що належать до сплати гарантом) та інформація з результатами такої перевірки надається агентом гаранту до 20 числа наступного місяця. Виплата гарантом банку-кредитору сум сплати за гарантією за вимогами, отриманими гарантом після 10 числа місця, відбувається з 1 по 10 число місяця, який настає через один місяць після місяця, в якому були отримані такі вимоги.

Як розраховується сума зобов’язань з основного боргу, покритих гарантією, за кредитами, за якими банк-кредитор отримав суми сплати за гарантією, та яка відображається в щомісячному звіті агенту (у вигляді реєстру)?

Зобов’язання з основного боргу (ЗОБ), покриті гарантією за кредитом, за яким банк-кредитор отримав суми сплати за гарантією, розраховується за формулою:

ЗОБ покриті гарантією = (ЗОБ+ВССГ-ВССГ/СІГ)* СІГ,

де

  • СІГ – ставка індивідуальної гарантії;
  • ЗОБ – зобов’язання з основного боргу (з урахуванням всіх отриманих сум сплати за гарантією станом на останній день місяця, за який подається звіт);
  • ВССГ – загальна сума всіх отриманих (виплачених) сум сплати за гарантією станом на останній день місяця, за який подається звіт.
Чи передбачається подання Агенту інформації, яка ідентифікує позичальників?

Ні, реєстр міститиме перелік позичальників на безіменній основі з зазначенням незмінного порядкового номера позичальника.

Інформація, яка стосується позичальника, може стати доступною для Агента лише у разі отримання запиту Гаранта запросити таку інформацію у банку-кредитора за окремими кредитами.

Чи треба нараховувати пеню на суму простроченої заборгованості перед бюджетом під час карантину?

Так. Згідно з умовами Договору про надання державної гарантії на портфельній основі, на суму простроченої заборгованості перед бюджетом банк-кредитор нараховує пеню згідно з вимогами законодавства у розмірі 120 відсотка облікової ставки Національного банку України за кожен календарний день прострочення, включаючи день погашення такої простроченої заборгованості перед бюджетом.

Законом України від 16.06.2020 № 691-IX «Про внесення змін до Господарського кодексу України та Цивільного кодексу України щодо недопущення нарахування штрафних санкцій за кредитами (позиками) у період дії карантину, встановленого з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби COVID-19», внесені зміни до Господарського кодексу та Цивільного кодексу, які передбачають наступне: у разі прострочення позичальником у період дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби COVID-19, або/та у тридцятиденний строк після дня завершення дії такого карантину виконання грошового зобов’язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від обов’язків сплатити на користь кредитодавця (позикодавця) неустойку, штраф, пеню за таке прострочення».

Однак, оскільки правовідносини щодо надання та реалізації державних гарантій мають регулюватись положеннями Бюджетного кодексу та укладеними правочинами щодо їх надання, зазначені положення Господарського кодексу та Цивільного кодексу не звільняють позичальників від зобов’язань зі сплати пені, а банки-кредитори – від зобов’язань з нарахування такої пені згідно з умовами Договору про надання державної гарантії на портфельній основі.

Чи повинен банк контролювати відповідність параметрів кредиту та позичальника вимогам Порядку протягом усього строку кредиту та виключити кредит з реєстру у разі їх недотримання?

Ні. Згідно з умовами Договору про надання державної гарантії на портфельній основі, кредити мають відповідати критеріям прийнятності під час першого включення таких кредитів до реєстру. Однак, внесення змін до умов кредитних договорів за кредитами, включеними до реєстру, які призводять до порушення критеріїв прийнятності в частині параметрів кредиту, не допускається. Перевірка параметрів позичальника та групи пов’язаних контрагентів на відповідність умовам програми на дати внесення змін до умов кредитних договорів не здійснюється та на дійсність поширення на такі кредити державної гарантії на портфельній основі не впливають.

Який максимальний розмір комісій може бути передбачений кредитним договором? Чи можуть банки-кредитори включати до розміру комісій за кредитом також відшкодування своїх витрат на сплату комісій на користь Агента?

Умовами Порядку передбачено, що розмір комісії за кредитом не може перевищувати 1 відсоток річних суми кредиту (не враховуючи плати за надання державної гарантії).

Для гарантій, що надаються в 2021 і послідуючих роках (згідно з Порядком 723)

Під платою за надання державної гарантії розуміється плата у розмірі 0,001 відсотка суми ліміту гарантії протягом строку дії карантину, що збільшується до 0,5 відсотка з дня відміни карантину; 1,25 відсотка суми гарантії для кредитів, що надаються для купівлі земельних ділянок сільськогосподарського призначення. Отже, максимальний розмір комісій за кредитним договором становить:

Для кредитних договорів крім договорів на купівлю землі с/г призначення:

Для кредитних договорів, що укладаються під час дії карантину:

  • 0,001 відсотка разово від суми кредиту, що покрита державною гарантією;
  • 0,499 відсотка від суми кредиту, що покрита державною гарантією (сплачується разово після завершення строку дії карантину);
  • 1 відсоток річних від суми кредиту.

Для договорів, що укладаються після завершення строку дії карантину:

  • 0,5 відсотка разово від суми кредиту, що покрита державною гарантією;
  • 1 відсоток річних від суми кредиту.

Для кредитних договорів на купівлю землі с/г призначення:

  • 1,25 відсотка разово від суми кредиту, що покрита державною гарантією
  • 1 відсоток річних від суми кредиту.

Для гарантій, що надавалися в 2020 році (згідно з Порядком 1151)

Під платою за надання державної гарантії розуміється плата у розмірі 0,001 відсотка суми ліміту гарантії, що сплачується разово банками-кредиторами до бюджету. Отже, максимальний розмір комісій за кредитним договором складається з:

  1. 0,001 відсотка разово від суми кредиту, що покрита державною гарантією;
  2. 1 відсоток річних від суми кредиту.
Чи має передбачати кредитний договір плату за надання державної гарантії?

Ні. Частиною третьою статті 17 Бюджетного кодексу України визначено, що обов’язковою умовою надання державної гарантії на портфельній основі є внесення суб’єктом господарювання - резидентом України плати за надання такої гарантії. Банк-кредитор сплатив таку плату за надання гарантії, чим виконав зазначену вище вимогу. Це право банка-кредитора ввести відповідну комісію, щоб відшкодувати свої витрати на плату за надання державної гарантії.

У разі, якщо кредит надається одночасно за обома програмами – під державні гарантію на портфельній основі та за програмою 5-7-9, який максимальний розмір комісій може передбачати в кредитному договорі?

Максимально можливий рівень комісій за такими кредитами може встановлюватися на рівні, визначеному умовами програми надання державних гарантій на портфельній основі. Наразі забезпечуються заходи з внесення відповідних змін до умов програми 5-7-9.

Чи можуть включатися до реєстру кредити, що надаються лізинговим компаніям?

Відповідно до вимог Порядку позичальник не повинен підпадати під обмеження щодо надання державної підтримки, визначені статтею 13 Закону України “Про розвиток та державну підтримку малого і середнього підприємництва в Україні”. Одним з обмежень є те, що суб’єкт малого і середнього підприємництва не може бути кредитною організацією. При цьому визначення терміну "кредитна організація" відсутнє. В загальноприйнятій практиці кредитною організацією вважаються суб’єкти господарювання, які ведуть діяльність з надання кредитів.

Оскільки лізингові компанії не надають кредити, на них не розповсюджується зазначені обмеження, і, відповідно кредити, що надаються лізинговим компаніям, можуть включатися до реєстру.

Чи може включатися до реєстру кредит, що надається згідно з додатковою угодою до чинного кредитного договору (або згідно з кредитним договором, укладеним в рамках існуючого генерального кредитного договору)?

Згідно з Порядком, до реєстру можуть включатися кредити, за якими правочини щодо їх надання укладені після дати підписання Договору про надання державної гарантії на портфельній основі. Тобто, за правочинами щодо надання кредитів, які можуть включатися до реєстру, у банка має виникати нове зобов’язання з кредитування.

У випадку укладання додаткової угоди до кредитного договору, який був укладений до дати укладання Договору про надання гарантії, державною гарантією на портфельній основі можуть покриватися лише нові зобов’язання, які виникають в результаті укладання такої додаткової угоди. В такому випадку, в реєстрі зазначаються параметри додаткової угоди як окремого кредиту. У випадку укладання додаткової угоди до кредитного договору, який був укладений після дати укладання Договору про надання гарантії, державною гарантією на портфельній основі можуть покриватися всі зобов’язання за таким кредитним договором. В такому випадку, в реєстрі зазначаються параметри кредитного договору.

Водночас, звертаємо увагу, що такі правочини/додаткові угоди мають відповідати всім вимогам до кредитних договорів, зазначеним в Договорі про надання державної гарантії на портфельній основі.

За який період слід визначити середню кількість працівників суб’єктів господарювання для цілей їх віднесення до категорій ММСП: за звітний календарний рік (згідно вимог Господарського кодексу України) чи за останні чотири квартали (для позичальників, що подають квартальну звітність, як це допускає Порядок)?

Згідно з Порядком, показники річного доходу та середньої кількості працівників визначаються на підставі офіційних звітних даних за останні чотири квартали (для позичальників, що подають квартальну звітність) або за останній звітний рік (для позичальників, що подають річну звітність). Водночас, згідно з ст.55 Господарського кодексу України, ці показники визначаються за календарний рік. Умова Порядку про використання звітності за останні 4 квартали, вочевидь, введена з метою оперування максимально свіжими даними. Однак, в окремих випадках, наприклад, для підприємств з сезонним характером ведення бізнесу, можуть виникати двоякі висновки щодо віднесення їх до тієї чи іншої категорії. Для цілей забезпечення максимальної коректності, пропонуємо визначати приналежність позичальників, що подають квартальну звітність, до категорії ММСП на основі даних за останні 4 квартали з контрольною перевіркою з даними за звітний календарний рік.

При визначені розміру річного доходу в еквіваленті євро, за яким саме курсом слід здійснювати такий розрахунок?

При визначенні річного доходу за звітний рік – за середньорічним курсом НБУ, який публікується за посиланням Офіційний курс гривні до іноземних валют (середній за період). При визначенні доходу за останні чотири квартали – розраховується середнє арифметичне середньомісячних курсів за кожен календарний місяць, які публікуються на сайті НБУ за тим же посиланням.

Якщо в групу пов’язаних із позичальником контрагентів входять як суб’єкти підприємництва, що подають річну звітність, так і суб’єкти підприємництва, що подають квартальну звітність, чи буде допустимим додавати показники річного доходу за календарний рік з показниками річного доходу за чотири квартали, що не відповідають календарному року?

Ні. В такому випадку коректно додавати показники річного доходу всіх учасників за звітний календарний рік.

Чи повинні одночасно виконуватись обидві умови: кількість працівників ≤ 250 осіб та річний дохід ≤ 50 млн.євро, щоб можна було віднести суб’єкта підприємництва до категорії ММСП?

Ні. Відповідно до ст.55 Господарського кодексу України, якщо виконують одночасно обидві умови: кількість працівників ≤ 50 осіб та річний дохід ≤ 10 млн.євро, такі суб’єкти відносяться до категорії мікро- або малого підприємництва. Якщо виконують одночасно обидві умови: кількість працівників > 250 осіб та річний дохід > 50 млн.євро, такі суб’єкти відносяться до категорії великого підприємництва. Всі інші суб’єкти належать до категорії середнього підприємництва.

Тобто, наприклад, клієнти (1) з річним доходом 20 млн.євро і з кількістю працівників 255 осіб або (2) з річним доходом 51 млн.євро і з кількістю працівників 249 осіб не підпадают ані під категорію мікро- або малого підприємництва, ані під категорію великого підприємництва. Це означає, що вони підпадають під категорію середнього підприємництва і, відповідно, можуть бути учасниками програми.

На підставі якого документу визначається кількість працівників позичальника?

Форма №Д4 (за 2020 рік) / Форма 1ДФ (починаючи з 2021 року) або інші офіційні форми податкової та фінансової звітності - середня кількість працівників за період.

Чи враховується кількість найманих працівників та річний дохід усіх учасників групи пов’язаних контрагентів для цілей віднесення позичальника до категорій ММСП?

Так. Згідно з Порядком, зазначені граничні показники річного доходу та середньої кількості працівників позичальників розраховуються сумарно по всій групі пов’язаних із позичальником контрагентів (група пов’язаних із позичальником контрагентів визначається відповідно до Інструкції про порядок регулювання діяльності банків в Україні, затвердженої постановою Правління Національного банку від 28 серпня 2001 р. № 368). При цьому, якщо позичальник входить або щонайменше протягом останніх шести місяців входив до групи пов’язаних контрагентів, які не відповідають зазначеним у цьому абзаці граничним показникам, його заявка на отримання кредиту не може бути включена до реєстру.

Строк дії гарантії – 5 років (10 років для кредитів на купівлю землі с/г призначення) з дати укладення Договору про надання державної гарантії на портфельній основі. В той же час, максимальний строк кредиту, який може бути включений до реєстру – 10 років (15 років для кредитів на купівлю землі с/г призначення). Чи означає це, що кредити зі строком більше 5 років (10 років для кредитів на купівлю землі с/г призначення) не будуть забезпечені гарантією після завершення строку дії гарантії?

Після завершення строку дії гарантії кредити, які були частково нею забезпечені, вже не будуть покриті державною гарантією. Кредити з терміном погашення більше ніж строк дії гарантії (зазвичай – на інвестиційні цілі) можуть передбачати поступове заміщення забезпечення у вигляді державних гарантії твердою заставою, яка формується по мірі реалізації інвестиційного проекту (збудовані об’єкти, закуплене обладнання тощо).

Крім того, відповідно до роз’яснень НБУ до забезпечення у вигляді державної гарантії на портфельній основі вимоги пункту 107 розділу Х Положення № 351 не застосовуються і така гарантія протягом строку її дії є прийнятним видом забезпечення за умови відповідності вимогам, визначеним в рядку 1 колонки 2 таблиці додатку 6 до Положення № 351, а саме щодо її безумовності та безвідкличності.

Чи може включатися до реєстру кредит, який надається позичальнику - юридичній особі-резиденту, кінцевими бенефіціарними власниками (контролерами) якої є фізичні особи-резиденти, але серед учасників (засновників) позичальника є компанії-нерезиденти?

Так. Кредити, які надаються юридичній особі-резиденту, кінцевими бенефіціарними власниками (контролерами) якої є фізичні особи-резиденти, незалежно від формальної структури власності (в тому числі, якщо серед учасників (засновників) позичальника є компанії-нерезиденти), можуть бути включені до реєстру.

Чи можна включати до портфелю кредитів, що частково забезпечені державною гарантією на портфельній основі, кредити, що надаються клієнтам, в структурі доходів яких є дохід від реалізації алкогольних напоїв та тютюнових виробів або надання в оренду нерухомого майна, який не є основним?

Відповідно до умов Порядку:

  1. Позичальник не повинен підпадати під обмеження щодо надання державної підтримки, визначені статтею 13 Закону України “Про розвиток та державну підтримку малого і середнього підприємництва в Україні” (крім лізингових компаній).
  2. Кредит у рамках портфеля кредитів не може бути надано на провадження діяльності, за якою позичальник більше ніж 10 відсотків річних надходжень генерує за рахунок діяльності, спрямованої на виробництво або сприяння використанню обладнання для азартних ігор і пов’язаного обладнання, та/або діяльності, спрямованої на виробництво, виготовлення, обробку або спеціалізоване розповсюдження алкогольних і тютюнових виробів та здійснення заходів, що сприяють використанню тютюну (наприклад, зали для паління).

Таким чином, позичальники, в структурі доходів яких є дохід від реалізації алкогольних напоїв та тютюнових виробів, можуть отримати кредит, що частково забезпечується державною гарантією на портфельній основі, у випадку, якщо питома вага доходів від реалізації тютюнових виробів/алкоголю становить менше 10% загального доходу.

Що стосується позичальників, які в структурі доходів мають дохід від надання в оренду нерухомого майна, який не є основним, то згідно з роз’ясненнями Фонду розвитку підприємництва, що були надані з цього питання в межах впровадження програми 5-7-9, такі позичальники можуть отримати кредит, що частково забезпечується державною гарантією на портфельній основі, у випадку, якщо питома вага доходів від надання в оренду нерухомого майна, становить менше 25% загального доходу позичальника.

Чи може бути включений до реєстру кредит, який було прострочено клієнтом в минулому, але на дату включення до реєстру простроченої заборгованості перед банком за таким кредитом немає?

Так. Може. До реєстру не може бути включений кредит, за яким, станом на дату включення такого кредиту до реєстру, позичальником порушено умови повернення кредиту в частині прострочення більше ніж на один робочий день заборгованості із сплати основної суми боргу та/або відсотків за кредитом.

Яким чином Банк має перевіряти позичальника та пов’язаних з ним осіб, на відсутність таких спеціальних економічних та інших обмежувальних заходів (санкцій) відповідно до Закону України “Про санкції”, як заборона на укладення правочинів з набуття у власність земельних ділянок? Чи має Банк перевіряти Позичальника на відповідність зазначеного критерію якщо кредит надається на цілі, інші ніж на придбання земельної ділянки сільськогосподарського призначення?

Критерій «не бути особами, стосовно яких застосовано такі спеціальні економічні та інші обмежувальні заходи (санкції) відповідно до Закону України “Про санкції”, як заборони на укладення правочинів з набуття у власність земельних ділянок, а також пов’язаними з ними особами» застосовується лише для позичальників, яким надаються кредити для фінансування купівлі земельних ділянок сільськогосподарського призначення.

База даних всіх санкцій публікується РНБО на своєму ресурсі за таким посиланням https://sanctions-t.rnbo.gov.ua/

Радимо також отримувати підтвердження щодо відсутності обмежувальних заходів (санкцій) безпосередньо від позичальника.

На якому рахунку банк повинен обліковувати прострочену заборгованість позичальника перед державним бюджетом у випадку настання гарантійного випадку?

Згідно з роз’ясненнями НБУ облік заборгованості позичальника-суб’єкта господарювання (Принципала) перед бюджетом на суму здійсненої Гарантом виплати ССГ банк-кредитор (Бенефіціар) може здійснювати за позабалансовим рахунком 9819 ”Інші цінності і документи” Плану рахунків бухгалтерського обліку банків України, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 11 вересня 2017 року № 89.

В які терміни та на яку суму має нараховуватися комісія за управління гарантією?

Стосовно строків нарахування Комісії за управління гарантією.

Згідно з умовами Договору про надання державної гарантії на портфельній основі, банк-кредитор сплачує на рахунок агента комісію за управління гарантією, що сплачується щопівроку протягом строку дії цього договору за період з 1 січня по 30 червня та з 1 липня по 31 грудня протягом 10 календарних днів з дати виставлення агентом відповідного інвойса (рахунка) і нараховується в останній робочий день місяця на суму гарантованих зобов’язань з основного боргу, зазначених у реєстрі на кінець попереднього місяця.

З метою коректного нарахування комісії в бухгалтерському обліку, просимо врахувати, що розмір комісії, що підлягає нарахуванню за поточний місяць, розраховується на базі реєстру станом на кінець минулого місяця.

Наприклад, комісія за лютий (що нараховується в останній робочий день лютого) розраховується на базі реєстру станом на 31 січня.

Такий спосіб нарахування комісії є коректним, оскільки комісія нараховується за послуги агента (перевірка реєстрів на відповідність умовам Договору та Порядку, підготовка звітів для Мінфіну тощо), які агент надає у місяці, наступному за звітним, обробляючи отримані від банків-кредиторів реєстри станом на кінець минулого місяця.

Стосовно розрахунку розміру Комісії за управління гарантією.

Розмір комісії за управління гарантією становить 0,25% (в т. ч. ПДВ) річних від суми гарантованих зобов’язань з основного боргу, визначених станом на кінець кожного календарного місяця згідно з реєстром, з розрахунку, що в кожному місяці 30 днів та 360 днів в кожному році. Наприклад, якщо сума гарантованих зобов’язань з основного боргу станом на 31 січня дорівнює 1 000 000 грн, то розмір комісії за лютий (що нараховується в останній робочий день лютого) дорівнюватиме 1 000 000*0,25%*30/360=208,33 грн (в т. ч. ПДВ).

Чи може банк-кредитор у разі настання гарантійного випадку направити вимогу Гаранту щодо сплати коштів за гарантією пізніше 10 числа місяця, наступного за місяцем, в якому виник гарантійний випадок?

Так, банк-кредитор має можливість направити вимогу Гаранту щодо сплати коштів за гарантією пізніше 10 числа місяця, наступного за місяцем, в якому виник гарантійний випадок. Умовами Договору про надання державної гарантії на портфельній основі передбачене право, а не зобов’язання банку-кредитора направляти Гаранту вимогу. Однак, виплата Гарантом банку-кредитору сум сплати за гарантією за вимогами, отриманими Гарантом після 10 числа місця, відбувається з 1 по 10 число місяця, який настає через місяць після отримання вимоги.

Чи можна подати вимогу після закінчення строку дії гарантії?

Так. Згідно з умовами договору про надання державної гарантії на портфельній основі зазначено, що гарантійним випадком є нездійснення позичальником планового платежу за основним боргом згідно з графіком платежів за будь-яким кредитом, включеним до портфеля, і несплата такого платежу протягом 90 календарних днів. Таким чином, якщо нездійснення позичальником планового платежу за основним боргом згідно з графіком платежів за будь-яким кредитом, включеним до портфеля, відбулося протягом строку дії гарантії, і такий платіж не був сплачений впродовж 90 календарних днів після цієї планової дати (навіть якщо дата, що настає через 90 календарних днів після несплати планового платежу настає після закінчення строку дії гарантії), банк-кредитор має право звернутися до Гаранта з відповідною вимогою.

Банк-кредитор до закінчення строку дії гарантії має повідомити Гаранта та Агента про наявність в портфелі таких кредитів, за якими не було здійснено планового платежу до закінчення строку дії гарантії, і у випадку невиконання позичальниками платежів впродовж 90 днів за такими кредитами, банк-кредитор має право направити Гаранту відповідні вимоги.

Чи може банк-кредитор вносити зміни до кредитного договору, які передбачають подовження строку кредиту, зміну графіку погашення тощо з метою покращення якості обслуговування кредиту, до і після настання гарантійного випадку?

Так, до умов кредиту, включеного до портфелю кредитів, що частково забезпечені державною гарантією на портфельній основі, можуть вноситись зміни як до так і після настання гарантійного випадку. Водночас, звертаємо увагу, що такі правочини/додаткові угоди мають відповідати всім вимогам до кредитних договорів, зазначеним в Договорі про надання державної гарантії на портфельній основі.

Чи зменшується сума гарантії після сплати Гарантом сум сплати за гарантією?

Сплачені Гарантом суми сплати за гарантією збільшують суму простроченої заборгованості перед бюджетом (ПЗБ). Сума ПЗБ за портфелем враховується при розрахунку показників портфеля, зазначених в п.15 Договору про надання державної гарантії на портфельній основі, відповідно – обмежують можливість включати до реєстру нові кредити. При цьому, згідно з п. 13. Договору про надання державної гарантії на портфельній основі загальна сума всіх сум сплати за гарантією, що підлягає сплаті Гарантом протягом строку дії договору, не може перевищувати ліміту гарантії.

Чи може банк—кредитор застосовувати кредитні канікули (реструктурувати заборгованість, подовжувати термін кредитування) для позичальників, кредити яких забезпечені державними гарантіями на портфельній основі?

У разі прийняття банком-кредитором рішення про встановлення кредитних канікул для позичальників (погодження банком-кредитором в односторонньому порядку перенесення строків погашення заборгованості за кредитом), банк-кредитор самостійно визначає нові строки погашення кредиту і зазначає в реєстрі кількість днів за простроченими платежами виходячи з нових строків. Відповідно, при визначенні терміну настання гарантійного випадку за такими кредитами банк-кредитор виходить з нових строків погашення кредиту. У випадках, коли відсутня можливість укладання додаткових угод до кредитних договорів щодо перенесення строків сплати платежів за кредитом та встановлення нових графіків погашення заборгованості, достатнім підтвердженням нових строків платежів є рішення банку-кредитора про встановлення кредитних канікул.

Чи немає обмежень щодо можливості направлення банком-кредитором позичальнику вимоги про дострокове погашення заборгованості в повному обсязі у випадках визнання заборгованості за кредитним договором проблемною до спливу строків погашення кредиту? В якому розмірі буде вважатись плановим платіж за кредитним договором після направлення банком-кредитором такої вимоги позичальнику?

Якщо згідно з умовами Кредитного договору у Банка-кредитора за певних обставин виникає право визнати всю заборгованість за кредитним договором простроченою, він (банк-кредитор) вчиняє дії, передбачені умовами кредитного договору та внутрішніми процедурами.

Якщо право вимоги у банка-кредитора виникло до настання дати планового платежу згідно з умовами кредитного договору, то плановою датою буде вважатися та дата, на яку позичальник має погасити заборгованість, що визнана простроченою, і в тому обсязі, якому вона визнана.

Якщо право вимоги у банка-кредитора виникло після несплати планового платежу, що був передбачений умовами первісного Кредитного договору, то саме ця дата й є датою, від якої починається відлік 90 днів.

Щодо обсягів відшкодування, за якими банк-кредитор може звернутися з Вимогою до Гаранта в цьому випадку, то це залежить від умов кредитного договору. Якщо умовами кредитного договору передбачено право банка-кредитора у випадку нездійснення позичальником планового платежу в період 90 днів визнати всю суму заборгованості за кредитним договором простроченою з направленням останньому відповідної вимоги щодо дострокового погашення, то вимога до Гаранта може здійснюватися на всю суму заборгованості з урахуванням індивідуальної ставки гарантії.

Як бути у випадках коли фізичне листування банку-кредитора з позичальником є неможливим (наприклад, внаслідок розташування позичальника на території ведення бойових дій або тимчасово окупованих), а на електронні повідомлення надіслані засобами дистанційного обслуговування клієнтів та/або електронною поштою позичальник не відповідає та, відповідно, банком-кредитором не можуть бути надані агенту документи на підтвердження вжитих заходів для погашення заборгованості позичальником? У випадках, коли фізичне листування банка-кредитора з позичальником є неможливим та, відповідно, банком-кредитором не можуть бути надані Агенту документи на підтвердження вжитих заходів для погашення заборгованості позичальником, достатнім буде надання банком-кредитором Агенту письмового повідомлення з описом вжитих банком-кредитором заходів та каналів комунікації з позичальником зі знімками екранів про направлення повідомлень в електронному вигляді.
Чи діє норма щодо нарахування пені на суму простроченої заборгованості перед бюджетом в період воєнного стану?

Враховуючи введення воєнного стану в Україні, Законом України №2134-IX від 15.03.2022 до Бюджетного кодексу України були внесені зміни.

Згідно з пунктом 22-4 Розділу VI Бюджетного кодексу України, у період дії воєнного стану та протягом шести місяців після його припинення або скасування, у разі виникнення простроченої заборгованості суб’єкта господарювання перед державою за кредитом (позикою), залученим державою або під державну гарантію, а також за кредитом з бюджету, пеня та інші штрафні санкції не нараховуються.

Щодо уточнення порядку встановлення відсоткових ставок за кредитами, з урахуванням змін, що були внесені згідно з постановою КМУ №916 від 29.07.2022 Граничне значення ставки за кредитами з плаваючою ставкою:
  1. під час воєнного стану +90 днів не має перевищувати більшу з 20% та 3місUIRD+7% (значення 3місUIRD береться станом на кожну дату перегляду ставки згідно з умовами кредитного договору, а не на попередній робочий день до дати підписання договору),
  2. після 90-го дня після припинення воєнного стану не має перевищувати 3місUIRD+7% (значення 3місUIRD береться станом на кожну дату перегляду ставки, а не на попередній робочий день до дати підписання договору).
Граничне значення ставки за кредитами, які видаються під фіксовану ставку:
  1. для кредитів, які видаються під час воєнного стану та протягом 90 днів після його припинення не може перевищувати більшу з 20% та значення 3місUIRD+7% станом на попередній робочий день до дати підписання договору,
  2. для кредитів, які видаються після 90-го дня після припинення воєнного стану не може перевищувати значення 3місUIRD+7% станом на попередній робочий день до дати підписання договору.
Чи є можливість у банку-кредитора залишити кредитний договір (у повній гарантованій сумі) в портфелі гарантованих кредитів на умовах Порядку 723 та в подальшому, за потреби, реалізувати право банку-кредитора згідно з договором про надання державної гарантії на портфельній основі (зокрема і на надання вимоги у разі настання гарантійного випадку) за умови повернення Банком отриманих коштів, що обліковуються як прострочена заборгованість позичальника перед бюджетом з метою реструктуризації заборгованості позичальника за кредитним договором.

Умовами договору про надання державної гарантії на портфельній основі не обмежуються види заходів/інструментів, які можуть бути вжиті банком-кредитором для врегулювання заборгованості за проблемним кредитом з метою погашення простроченої заборгованості перед бюджетом та банком-кредитором.

Відповідно, прийняте банком-кредитором рішення про врегулювання заборгованості за проблемним кредитом шляхом реструктуризації заборгованості (в повному обсязі зобов’язань, зокрема, з урахуванням суми основного боргу, що дорівнює сумі простроченої заборгованості перед бюджетом) за проблемним кредитом внаслідок відновлення платоспроможності позичальника, не суперечить вимогам Порядку.

Наслідком такого рішення має бути відновлення заборгованості позичальника за кредитом відповідно до укладених з позичальником правочинів щодо реструктуризації з метою подальшого виконання ним платіжних зобов`язань за кредитним договором в повному обсязі, а також повернення Гаранту на рахунок, зазначений в відповідному договорі про надання державної гарантії на портфельній основі, коштів, отриманих від Гаранта внаслідок настання гарантійного випадку згідно з вимогою банку-кредитора. У випадку виконання вказаних дій, заборгованість позичальника за кредитним договором залишиться частково забезпеченою портфельною гарантією, виходячи з умов відповідного договору про надання державної гарантії на портфельній основі та на неї будуть розповсюджуватись всі умови, передбачені таким договором.

Разом з тим звертаємо увагу, що зазначене не поширюється на нові кредити, оскільки відповідно до вимог Порядку до портфеля кредитів, що частково забезпечені державною гарантією на портфельній основі, не може бути включено кредит, за яким позичальником порушено умови повернення кредиту в частині прострочення більше ніж на один робочий день заборгованості із сплати основної суми боргу та/або відсотків за кредитом.

Чи можливе надання державних гарантій на портфельній основі для забезпечення часткового виконання зобов’язань позичальника за окремим кредитом, що отриманий на підставі додаткового договору в рамках генерального договору з одним позичальником або групою позичальників, без поширення дії такої гарантії на інші кредити, що видані в рамках генерального договору? Порядками не вимагається включати до портфелю кредитів всі зобов’язання позичальника/позичальників за генеральними договором та не забороняється включати окремі кредити, виконання боргових зобов’язань за якими частково забезпечено державною гарантією на портфельній основі, та видані на підставі додаткового договору в рамках генерального договору з одним позичальником або групою позичальників без поширення дії такої державної гарантії на інші кредити, що видані в рамках генерального договору. Водночас, звертаємо увагу, що генеральний договір та додаткові договори до генерального договору мають відповідати всім вимогам до кредитних договорів, зазначених у відповідному договорі про надання державної гарантії на портфельній основі та Порядках.
Чи достатнім буде передбачити лише в додатковому договорі, на підставі якого буде видано кредит в рамках генерального договору, що для забезпечення часткового виконання зобов’язань лише по цьому кредиту надається державна гарантія та відповідні умови Порядку, та договору про надання державної гарантії на портфельній основі або існує необхідність передбачати всі ці умови в генеральному договорі та/або в договорах забезпечення, що укладаються в забезпечення виконання зобов'язань за генеральним договором? Банк-кредитор здійснює свою діяльність, в тому числі кредитування, відповідно до власних правил, процедур та використовує власні форми правочинів, умови та структуру яких банки-кредитори визначають самостійно на власний розсуд, зокрема, з урахуванням вимог чинного законодавства України щодо застосування умов даних правочинів. Разом з тим, згідно з вимогами договору про надання державної гарантії на портфельній основі банк-кредитор зобов’язаний передбачати в кредитних договорах, договорах застави/іпотеки/поруки та інших правочинах, що укладаються з метою визначення зобов’язань позичальників за кредитами та забезпечення таких зобов’язань певні умови. Тобто, у генеральному договорі, до якого укладаються додаткові договори, мають бути визначені відповідні зобов’язання позичальника за кредитом, включеним до реєстру кредитів (переліку кредитів, які банк-кредитор визначив як такі, що входять до портфеля кредитів, зобов’язання за якими частково забезпечені державною гарантією на портфельній основі).
Чи здійснюватимуться гарантом виплати на виконання гарантійних зобов’язань по кредиту, отриманому позичальником в рамках генерального договору, якщо по такому кредиту належним чином дотримувались умови щодо сплати по ньому платежів, а вимога банка щодо дострокового погашення кредиту пов'язана з порушенням умов кредитування по іншим кредитам, що отримані в рамках генерального договору та які не були забезпечені державною гарантією? Умовами Порядку встановлено, що якщо позичальник не здійснив планового платежу за основним боргом за кредитом, включеним до портфеля, протягом 90 календарних днів після дати, на яку такий платіж мав бути зроблений, це призведе до настання гарантійного випадку згідно з умовами договору про надання державної гарантії на портфельній основі.
Чи прийнятним є оформлення в якості забезпечення зобов'язань ФОП його поруки як фізичної особи?

Відповідно до статті 553 Цивільного кодексу України за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов'язку.

Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов'язання боржником.

Статтею 554 Цивільного кодексу України у разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя.

Згідно зі статтею 556 Цивільного кодексу України після виконання поручителем зобов'язання, забезпеченого порукою, кредитор повинен вручити йому документи, які підтверджують цей обов'язок боржника.

До поручителя, який виконав зобов'язання, забезпечене порукою, переходять усі права кредитора у цьому зобов'язанні, в тому числі й ті, що забезпечували його виконання. Аналіз вказаних положень законодавства свідчить, що у відносинах поруки беруть участь не менше, ніж три особи: поручитель, боржник, кредитор.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 05.05.2020 у справі №161/6253/15-ц, визначила співвідношення понять фізичної особи та фізичної особи - підприємця та їх правового статусу.

Відповідно до частини першої статті 24 ЦК України людина як учасник цивільних відносин вважається фізичною особою.

У статті 25 ЦК України передбачено, що здатність мати цивільні права та обов`язки (цивільну правоздатність) мають усі фізичні особи.

За правилами частин другої та четвертої цієї статті цивільна правоздатність фізичної особи виникає у момент її народження та припиняється у момент її смерті.

У статті 26 ЦК України вказано, що всі фізичні особи є рівними у здатності мати цивільні права та обов`язки. Фізична особа здатна мати всі майнові права, що встановлені цим Кодексом, іншим законом. Фізична особа здатна мати інші цивільні права, що не встановлені Конституцією України, цим Кодексом, іншим законом, якщо вони не суперечать закону та моральним засадам суспільства. Фізична особа здатна мати обов`язки як учасник цивільних відносин.

З аналізу вказаних вимог цивільного законодавства вбачається, що кожна фізична особа має право на підприємницьку діяльність, яка не заборонена законом (стаття 42 Конституції України). Це право закріплене й у статті 50 ЦК України, у якій передбачено, що право на здійснення підприємницької діяльності, яку не заборонено законом, має фізична особа з повною цивільною дієздатністю.

Тобто фізична особа, яка бажає реалізувати своє конституційне право на підприємницьку діяльність, після проходження відповідних реєстраційних та інших передбачених законодавством процедур за жодних умов не втрачає і не змінює свого статусу фізичної особи, якого вона набула з моменту народження, а лише набуває до нього нової ознаки - підприємця. При цьому правовий статус «ФОП» сам по собі не впливає на будь-які правомочності фізичної особи, зумовлені її цивільною право- і дієздатністю, та не обмежує їх (подібні правові висновки сформульовано в постановах ВП ВС від 07.04.2020 у справі № 743/534/16-ц, від 06.06.2018 у справі № 910/16713/15).

Згідно із статтею 128 Господарського кодексу України громадянин визнається суб`єктом господарювання у разі здійснення ним підприємницької діяльності за умови державної реєстрації його як підприємця без статусу юридичної особи відповідно до статті 58 цього Кодексу. Громадянин- підприємець відповідає за своїми зобов'язаннями усім своїм майном, на яке відповідно до закону може бути звернено стягнення.

Таким чином, фізична особа-підприємець є тією ж самою фізичною особою, яка отримала кредит під державні гарантії на портфельній основі.

Відповідно до пункту 12 Порядку надання державних гарантій на портфельній основі, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 14 липня 2021 р. № 723 банк-кредитор, зокрема, отримує від позичальників та/або третіх осіб майнове та/або інше забезпечення належного виконання зобов’язань за отриманими кредитами.

Враховуючи викладене, вважаємо, що не є прийнятним забезпеченням порука тієї ж фізичної особи, яка і є підприємцем, який бере кредит під державні гарантії на портфельній основі та відповідає за своїми зобов'язаннями усім своїм майном основі.

 

Контакти Агента

АТ «Укрексімбанк»

Україна, 03150, м. Київ, вул. Антоновича, 127

До уваги: Агент Уряду

Контакти для зв’язку: 

+ 380(44)247-38-97

+ 380(44)247-38-85

[email protected]