Ні, реєстр міститиме перелік позичальників на безіменній основі з зазначенням незмінного порядкового номера позичальника.

Інформація, яка стосується позичальника, може стати доступною для Агента лише у разі отримання запиту Гаранта запросити таку інформацію у банку-кредитора за окремими кредитами.

Так. Згідно з умовами Договору про надання державної гарантії на портфельній основі, на суму простроченої заборгованості перед бюджетом банк-кредитор нараховує пеню згідно з вимогами законодавства у розмірі 120 відсотка облікової ставки Національного банку України за кожен календарний день прострочення, включаючи день погашення такої простроченої заборгованості перед бюджетом.

Законом України від 16.06.2020 № 691-IX «Про внесення змін до Господарського кодексу України та Цивільного кодексу України щодо недопущення нарахування штрафних санкцій за кредитами (позиками) у період дії карантину, встановленого з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби COVID-19», внесені зміни до Господарського кодексу та Цивільного кодексу, які передбачають наступне: у разі прострочення позичальником у період дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби COVID-19, або/та у тридцятиденний строк після дня завершення дії такого карантину виконання грошового зобов’язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від обов’язків сплатити на користь кредитодавця (позикодавця) неустойку, штраф, пеню за таке прострочення».

Однак, оскільки правовідносини щодо надання та реалізації державних гарантій мають регулюватись положеннями Бюджетного кодексу та укладеними правочинами щодо їх надання, зазначені положення Господарського кодексу та Цивільного кодексу не звільняють позичальників від зобов’язань зі сплати пені, а банки-кредитори – від зобов’язань з нарахування такої пені згідно з умовами Договору про надання державної гарантії на портфельній основі.

Ні. Згідно з умовами Договору про надання державної гарантії на портфельній основі, кредити мають відповідати критеріям прийнятності під час першого включення таких кредитів до реєстру. Однак, внесення змін до умов кредитних договорів за кредитами, включеними до реєстру, які призводять до порушення критеріїв прийнятності в частині параметрів кредиту, не допускається. Перевірка параметрів позичальника та групи пов’язаних контрагентів на відповідність умовам програми на дати внесення змін до умов кредитних договорів не здійснюється та на дійсність поширення на такі кредити державної гарантії на портфельній основі не впливають.

Умовами Порядку передбачено, що розмір комісії за кредитом не може перевищувати 1 відсоток річних суми кредиту (не враховуючи плати за надання державної гарантії).

Для гарантій, що надаються в 2021 і послідуючих роках (згідно з Порядком 723)

Під платою за надання державної гарантії розуміється плата у розмірі 0,001 відсотка суми ліміту гарантії протягом строку дії карантину, що збільшується до 0,5 відсотка з дня відміни карантину; 1,25 відсотка суми гарантії для кредитів, що надаються для купівлі земельних ділянок сільськогосподарського призначення. Отже, максимальний розмір комісій за кредитним договором становить:

Для кредитних договорів крім договорів на купівлю землі с/г призначення:

Для кредитних договорів, що укладаються під час дії карантину:

• 0,001 відсотка разово від суми кредиту, що покрита державною гарантією;
• 0,499 відсотка від суми кредиту, що покрита державною гарантією (сплачується разово після завершення строку дії карантину);
• 1 відсоток річних від суми кредиту.

Для договорів, що укладаються після завершення строку дії карантину:

• 0,5 відсотка разово від суми кредиту, що покрита державною гарантією;
• 1 відсоток річних від суми кредиту.

Для кредитних договорів на купівлю землі с/г призначення:

• 1,25 відсотка разово від суми кредиту, що покрита державною гарантією
• 1 відсоток річних від суми кредиту.

Для гарантій, що надавалися в 2020 році (згідно з Порядком 1151)

Під платою за надання державної гарантії розуміється плата у розмірі 0,001 відсотка суми ліміту гарантії, що сплачується разово банками-кредиторами до бюджету. Отже, максимальний розмір комісій за кредитним договором складається з:

1. 0,001 відсотка разово від суми кредиту, що покрита державною гарантією;
2. 1 відсоток річних від суми кредиту.

Ні. Частиною третьою статті 17 Бюджетного кодексу України визначено, що обов’язковою умовою надання державної гарантії на портфельній основі є внесення суб’єктом господарювання - резидентом України плати за надання такої гарантії. Банк-кредитор сплатив таку плату за надання гарантії, чим виконав зазначену вище вимогу. Це право банка-кредитора ввести відповідну комісію, щоб відшкодувати свої витрати на плату за надання державної гарантії.

Максимально можливий рівень комісій за такими кредитами може встановлюватися на рівні, визначеному умовами програми надання державних гарантій на портфельній основі. Наразі забезпечуються заходи з внесення відповідних змін до умов програми 5-7-9.

Відповідно до вимог Порядку позичальник не повинен підпадати під обмеження щодо надання державної підтримки, визначені статтею 13 Закону України “Про розвиток та державну підтримку малого і середнього підприємництва в Україні”. Одним з обмежень є те, що суб’єкт малого і середнього підприємництва не може бути кредитною організацією. При цьому визначення терміну "кредитна організація" відсутнє. В загальноприйнятій практиці кредитною організацією вважаються суб’єкти господарювання, які ведуть діяльність з надання кредитів.

Оскільки лізингові компанії не надають кредити, на них не розповсюджується зазначені обмеження, і, відповідно кредити, що надаються лізинговим компаніям, можуть включатися до реєстру.

Згідно з Порядком, до реєстру можуть включатися кредити, за якими правочини щодо їх надання укладені після дати підписання Договору про надання державної гарантії на портфельній основі. Тобто, за правочинами щодо надання кредитів, які можуть включатися до реєстру, у банка має виникати нове зобов’язання з кредитування.

У випадку укладання додаткової угоди до кредитного договору, який був укладений до дати укладання Договору про надання гарантії, державною гарантією на портфельній основі можуть покриватися лише нові зобов’язання, які виникають в результаті укладання такої додаткової угоди. В такому випадку, в реєстрі зазначаються параметри додаткової угоди як окремого кредиту. У випадку укладання додаткової угоди до кредитного договору, який був укладений після дати укладання Договору про надання гарантії, державною гарантією на портфельній основі можуть покриватися всі зобов’язання за таким кредитним договором. В такому випадку, в реєстрі зазначаються параметри кредитного договору.

Водночас, звертаємо увагу, що такі правочини/додаткові угоди мають відповідати всім вимогам до кредитних договорів, зазначеним в Договорі про надання державної гарантії на портфельній основі.

Згідно з Порядком, показники річного доходу та середньої кількості працівників визначаються на підставі офіційних звітних даних за останні чотири квартали (для позичальників, що подають квартальну звітність) або за останній звітний рік (для позичальників, що подають річну звітність). Водночас, згідно з ст.55 Господарського кодексу України, ці показники визначаються за календарний рік. Умова Порядку про використання звітності за останні 4 квартали, вочевидь, введена з метою оперування максимально свіжими даними. Однак, в окремих випадках, наприклад, для підприємств з сезонним характером ведення бізнесу, можуть виникати двоякі висновки щодо віднесення їх до тієї чи іншої категорії. Для цілей забезпечення максимальної коректності, пропонуємо визначати приналежність позичальників, що подають квартальну звітність, до категорії ММСП на основі даних за останні 4 квартали з контрольною перевіркою з даними за звітний календарний рік.

При визначенні річного доходу за звітний рік – за середньорічним курсом НБУ, який публікується за посиланням Офіційний курс гривні до іноземних валют (середній за період). При визначенні доходу за останні чотири квартали – розраховується середнє арифметичне середньомісячних курсів за кожен календарний місяць, які публікуються на сайті НБУ за тим же посиланням.

Ні. В такому випадку коректно додавати показники річного доходу всіх учасників за звітний календарний рік.

Ні. Відповідно до ст.55 Господарського кодексу України, якщо виконують одночасно обидві умови: кількість працівників ≤ 50 осіб та річний дохід ≤ 10 млн.євро, такі суб’єкти відносяться до категорії мікро- або малого підприємництва. Якщо виконують одночасно обидві умови: кількість працівників > 250 осіб та річний дохід > 50 млн.євро, такі суб’єкти відносяться до категорії великого підприємництва. Всі інші суб’єкти належать до категорії середнього підприємництва.

Тобто, наприклад, клієнти (1) з річним доходом 20 млн.євро і з кількістю працівників 255 осіб або (2) з річним доходом 51 млн.євро і з кількістю працівників 249 осіб не підпадают ані під категорію мікро- або малого підприємництва, ані під категорію великого підприємництва. Це означає, що вони підпадають під категорію середнього підприємництва і, відповідно, можуть бути учасниками програми.

Форма №Д4 (за 2020 рік) / Форма 1ДФ (починаючи з 2021 року) або інші офіційні форми податкової та фінансової звітності - середня кількість працівників за період.

Так. Згідно з Порядком, зазначені граничні показники річного доходу та середньої кількості працівників позичальників розраховуються сумарно по всій групі пов’язаних із позичальником контрагентів (група пов’язаних із позичальником контрагентів визначається відповідно до Інструкції про порядок регулювання діяльності банків в Україні, затвердженої постановою Правління Національного банку від 28 серпня 2001 р. № 368). При цьому, якщо позичальник входить або щонайменше протягом останніх шести місяців входив до групи пов’язаних контрагентів, які не відповідають зазначеним у цьому абзаці граничним показникам, його заявка на отримання кредиту не може бути включена до реєстру.

Після завершення строку дії гарантії кредити, які були частково нею забезпечені, вже не будуть покриті державною гарантією. Кредити з терміном погашення більше ніж строк дії гарантії (зазвичай – на інвестиційні цілі) можуть передбачати поступове заміщення забезпечення у вигляді державних гарантії твердою заставою, яка формується по мірі реалізації інвестиційного проекту (збудовані об’єкти, закуплене обладнання тощо).

Крім того, відповідно до роз’яснень НБУ до забезпечення у вигляді державної гарантії на портфельній основі вимоги пункту 107 розділу Х Положення № 351 не застосовуються і така гарантія протягом строку її дії є прийнятним видом забезпечення за умови відповідності вимогам, визначеним в рядку 1 колонки 2 таблиці додатку 6 до Положення № 351, а саме щодо її безумовності та безвідкличності.

Так. Кредити, які надаються юридичній особі-резиденту, кінцевими бенефіціарними власниками (контролерами) якої є фізичні особи-резиденти, незалежно від формальної структури власності (в тому числі, якщо серед учасників (засновників) позичальника є компанії-нерезиденти), можуть бути включені до реєстру.

Відповідно до умов Порядку:

1. Позичальник не повинен підпадати під обмеження щодо надання державної підтримки, визначені статтею 13 Закону України “Про розвиток та державну підтримку малого і середнього підприємництва в Україні” (крім лізингових компаній).
2. Кредит у рамках портфеля кредитів не може бути надано на провадження діяльності, за якою позичальник більше ніж 10 відсотків річних надходжень генерує за рахунок діяльності, спрямованої на виробництво або сприяння використанню обладнання для азартних ігор і пов’язаного обладнання, та/або діяльності, спрямованої на виробництво, виготовлення, обробку або спеціалізоване розповсюдження алкогольних і тютюнових виробів та здійснення заходів, що сприяють використанню тютюну (наприклад, зали для паління).

Таким чином, позичальники, в структурі доходів яких є дохід від реалізації алкогольних напоїв та тютюнових виробів, можуть отримати кредит, що частково забезпечується державною гарантією на портфельній основі, у випадку, якщо питома вага доходів від реалізації тютюнових виробів/алкоголю становить менше 10% загального доходу.

Що стосується позичальників, які в структурі доходів мають дохід від надання в оренду нерухомого майна, який не є основним, то згідно з роз’ясненнями Фонду розвитку підприємництва, що були надані з цього питання в межах впровадження програми 5-7-9, такі позичальники можуть отримати кредит, що частково забезпечується державною гарантією на портфельній основі, у випадку, якщо питома вага доходів від надання в оренду нерухомого майна, становить менше 25% загального доходу позичальника.

Так. Може. До реєстру не може бути включений кредит, за яким, станом на дату включення такого кредиту до реєстру, позичальником порушено умови повернення кредиту в частині прострочення більше ніж на один робочий день заборгованості із сплати основної суми боргу та/або відсотків за кредитом.

Критерій «не бути особами, стосовно яких застосовано такі спеціальні економічні та інші обмежувальні заходи (санкції) відповідно до Закону України “Про санкції”, як заборони на укладення правочинів з набуття у власність земельних ділянок, а також пов’язаними з ними особами» застосовується лише для позичальників, яким надаються кредити для фінансування купівлі земельних ділянок сільськогосподарського призначення.

База даних всіх санкцій публікується РНБО на своєму ресурсі за таким посиланням https://sanctions-t.rnbo.gov.ua/

Радимо також отримувати підтвердження щодо відсутності обмежувальних заходів (санкцій) безпосередньо від позичальника.

Згідно з роз’ясненнями НБУ облік заборгованості позичальника-суб’єкта господарювання (Принципала) перед бюджетом на суму здійсненої Гарантом виплати ССГ банк-кредитор (Бенефіціар) може здійснювати за позабалансовим рахунком 9819 ”Інші цінності і документи” Плану рахунків бухгалтерського обліку банків України, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 11 вересня 2017 року № 89.

Стосовно строків нарахування Комісії за управління гарантією.

Згідно з умовами Договору про надання державної гарантії на портфельній основі, банк-кредитор сплачує на рахунок агента комісію за управління гарантією, що сплачується щопівроку протягом строку дії цього договору за період з 1 січня по 30 червня та з 1 липня по 31 грудня протягом 10 календарних днів з дати виставлення агентом відповідного інвойса (рахунка) і нараховується в останній робочий день місяця на суму гарантованих зобов’язань з основного боргу, зазначених у реєстрі на кінець попереднього місяця.

З метою коректного нарахування комісії в бухгалтерському обліку, просимо врахувати, що розмір комісії, що підлягає нарахуванню за поточний місяць, розраховується на базі реєстру станом на кінець минулого місяця.

Наприклад, комісія за лютий (що нараховується в останній робочий день лютого) розраховується на базі реєстру станом на 31 січня.

Такий спосіб нарахування комісії є коректним, оскільки комісія нараховується за послуги агента (перевірка реєстрів на відповідність умовам Договору та Порядку, підготовка звітів для Мінфіну тощо), які агент надає у місяці, наступному за звітним, обробляючи отримані від банків-кредиторів реєстри станом на кінець минулого місяця.

Стосовно розрахунку розміру Комісії за управління гарантією.

Розмір комісії за управління гарантією становить 0,25% (в т. ч. ПДВ) річних від суми гарантованих зобов’язань з основного боргу, визначених станом на кінець кожного календарного місяця згідно з реєстром, з розрахунку, що в кожному місяці 30 днів та 360 днів в кожному році. Наприклад, якщо сума гарантованих зобов’язань з основного боргу станом на 31 січня дорівнює 1 000 000 грн, то розмір комісії за лютий (що нараховується в останній робочий день лютого) дорівнюватиме 1 000 000*0,25%*30/360=208,33 грн (в т. ч. ПДВ).